Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Di Davide. O Eterno, contendi con quelli che contendono meco, combatti con quelli che combattono meco.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Prendi lo scudo e la targa e lèvati in mio aiuto.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Tira fuori la lancia e chiudi il passo ai miei persecutori; di’ all’anima mia: Io son la tua salvezza.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Sian confusi e svergognati quelli che cercano l’anima mia; voltin le spalle e arrossiscano quei che macchinano la mia rovina.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Sian come pula al vento e l’angelo dell’Eterno li scacci.

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Sia la via loro tenebrosa e sdrucciolevole, e l’insegua l’angelo dell’Eterno.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Poiché, senza cagione, m’hanno teso di nascosto la loro rete, senza cagione hanno scavato una fossa per togliermi la vita.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Li colga una ruina improvvisa e sian presi nella rete ch’essi stessi hanno nascosta; scendano nella rovina apparecchiata per me.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

Allora l’anima mia festeggerà nell’Eterno, e si rallegrerà nella sua salvezza.

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Tutte le mie ossa diranno: O Eterno, chi è pari a te che liberi il misero da chi è più forte di lui, il misero e il bisognoso da chi lo spoglia?

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Iniqui testimoni si levano; mi domandano cose delle quali non so nulla.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Mi rendono male per bene; derelitta è l’anima mia.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Eppure io, quand’eran malati, vestivo il cilicio, affliggevo l’anima mia col digiuno, e pregavo col capo curvo sul seno…

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Camminavo triste come per la perdita d’un amico, d’un fratello, andavo chino, abbrunato, come uno che pianga sua madre.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Ma, quand’io vacillo, essi si rallegrano, s’adunano assieme; s’aduna contro di me gente abietta che io non conosco; mi lacerano senza posa.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Come profani buffoni da mensa, digrignano i denti contro di me.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

O Signore, fino a quando vedrai tu questo? Ritrai l’anima mia dalle loro ruine, l’unica mia, di fra i leoncelli.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Io ti celebrerò nella grande assemblea, ti loderò in mezzo a gran popolo.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Non si rallegrino di me quelli che a torto mi sono nemici, né ammicchino con l’occhio quelli che m’odian senza cagione.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Poiché non parlan di pace, anzi macchinan frodi contro la gente pacifica del paese.

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Apron larga la bocca contro me e dicono: Ah, ah! l’occhio nostro l’ha visto.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Anche tu hai visto, o Eterno; non tacere! O Signore, non allontanarti da me.

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Risvegliati, destati, per farmi ragione, o mio Dio, mio Signore, per difender la mia causa.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Giudicami secondo la tua giustizia o Eterno, Iddio mio, e fa’ ch’essi non si rallegrino su me;

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

che non dicano in cuor loro: Ah, ecco il nostro desiderio! che non dicano: L’abbiamo inghiottito.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Siano tutti insieme svergognati e confusi quelli che si rallegrano del mio male; sian rivestiti d’onta e di vituperio quelli che si levano superbi contro di me.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Cantino e si rallegrino quelli che si compiacciono della mia giustizia, e dican del continuo: Magnificato sia l’Eterno che vuole la pace del suo servitore!

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

E la mia lingua parlerà della tua giustizia, e dirà del continuo la tua lode.