Philippians 2

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

Ha annakokáért *helye van* Krisztusban az intésnek, ha *helye van* a szeretet vígasztalásának, ha *helye van* a Lélekben való közösségnek, ha *helye van* a szívnek és könyörületességnek,

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

Teljesítsétek be az én örömömet, hogy egyenlő indulattal legyetek, ugyanazon szeretettel viseltetvén, egy érzésben, egyugyanazon indulattal lévén;

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

Semmit nem cselekedvén versengésből, sem hiábavaló dicsőségből, hanem alázatosan egymást különbeknek tartván ti magatoknál.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

Ne nézze kiki a maga *hasznát,* hanem mindenki a másokét is.

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

Annakokáért az az indulat legyen bennetek, mely volt a Krisztus Jézusban is,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

A ki, mikor Istennek formájában vala, nem tekintette zsákmánynak azt, hogy *ő* az Istennel egyenlő,

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

Hanem önmagát megüresíté, szolgai formát vévén föl, emberekhez hasonlóvá lévén;

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

És mikor olyan állapotban találtatott mint ember, megalázta magát, engedelmes lévén halálig, még pedig a keresztfának haláláig.

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

Annakokáért az Isten is felmagasztalá őt, és ajándékoza néki oly nevet, a mely minden név fölött való;

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

Hogy a Jézus nevére minden térd meghajoljon, mennyeieké, földieké és föld alatt valóké.

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

És minden nyelv vallja, hogy Jézus Krisztus Úr az Atya Isten dicsőségére.

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

Annakokáért, szerelmeseim, a miképen mindenkor engedelmeskedtetek, nem úgy, mint az én jelenlétemben csak, hanem most sokkal inkább az én távollétemben, félelemmel és rettegéssel vigyétek véghez a ti idvességteket;

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

Mert Isten az, a ki munkálja bennetek mind az akarást, mind a munkálást jó kedvéből.

Робіть усе без нарікання та сумніву,

Mindeneket zúgolódások és versengések nélkül cselekedjetek;

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

Hogy legyetek feddhetetlenek és tiszták, Istennek szeplőtlen gyermekei az elfordult és elvetemedett nemzetség közepette, kik között fényletek, mint csillagok e világon.

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

Életnek beszédét tartván elébök; hogy dicsekedhessem majd a Krisztus napján, hogy nem futottam hiába, sem nem fáradtam hiába.

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

De ha kiontatom is italáldozatként a ti hitetek áldozatánál és papiszolgálatánál, *mégis* örülök, és együtt örülök mindnyájatokkal;

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

Azonképen ti is örüljetek, és örüljetek együtt velem.

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Reménylem pedig az Úr Jézusban, hogy Timótheust rövid nap elküldöm tihozzátok, hogy én is megviduljak, megértvén a ti dolgaitokat.

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

Mert nincsen velem senki hozzá hasonló indulatú, a ki igazán szívén viselné dolgaitokat.

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

Mert mindenki a maga hasznát keresi, nem a Krisztus Jézusét.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Az ő kipróbált voltát pedig ismeritek, hogy miképen atyjával a gyermek, együtt szolgált velem az evangyéliom ügyében.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Őt azért reménylem, hogy elküldöm, mihelyt meglátom az én dolgaimat, tüstént;

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Bízom pedig az Úrban, hogy magam is csakhamar el fogok menni.

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

De szükségesnek tartám, hogy Epafróditust, az én atyámfiát és munkatársamat és bajtársamat, néktek pedig követeteket és szükségemben áldozatot hozó szolgátokat hazaküldjem hozzátok;

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

Mivelhogy vágyva vágyott mindnyájatok után, és gyötrődött a miatt, hogy meghallottátok, hogy ő beteg volt.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

Mert bizony beteg volt, halálhoz közel; de az Isten könyörült rajta, nem csak ő rajta pedig, hanem én rajtam is, hogy szomorúság ne jőjjön szomorúságomra.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Annakokáért hamarabb küldtem őt haza, hogy meglátván őt, ismét örüljetek, és nékem is kisebb legyen a szomorúságom.

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

Fogadjátok azért őt az Úrban teljes örömmel; és az ilyeneket megbecsüljétek:

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Mert a Krisztus dolgáért jutott majdnem halálra, koczkára tévén életét, hogy kárpótoljon engem azért, hogy nékem tett szolgálatotoknál ti nem voltatok jelen.