Job 10

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

M' degoute ak lavi a. M' pa ka kenbe ankò. Kite m' plenn sò mwen! Kite m' di tout lapenn ki nan kè mwen!

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

M'a di Bondye: Tanpri, pa kondannen m'. Fè m' konnen poukisa ou leve dèyè m' konsa.

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Eske ou gen rezon pou ou fè m' tou sa w'ap fè m' lan, pou ou meprize sa ou fè ak men ou, pou ou ri lè mechan yo ap fè konfyolo yo?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Eske ou wè sa k'ap fèt sou latè tankou nou menm moun nou wè l' la?

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

Lavi ou pa tankou lavi pa nou. Nou gen pou nou mouri, ou menm w'ap toujou la.

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

W'ap chache dènye ti peche moun fè. Ou dèyè pou ou konnen tou sa mwen fè ki mal.

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

Ou konnen m' pa antò. Pa gen moun ki ka sove m' anba men ou!

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Se ak men ou ou te fè m'. Se avè l' ou te ban m' fòm mwen. Epi se ak menm men sa yo ou vle detwi m' ankò?

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Chonje se ou menm ki fè m' ak labou tè wouj. Koulye a, ou pral kraze m' fè m' tounen pousyè?

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

Se ou menm ki bay papa m' fòs pou li fè m'. Ou fè m' devlope nan vant manman mwen.

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

Ou fè tout zo ak tout venn nan kò m'. Ou kouvri yo ak vyann epi ak po.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Lèfini, ou fè m' kado lavi. Ou veye avèk prekosyon pou m' pa mouri.

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Men, ou te gen yon lòt lide dèyè tèt ou. Koulye a, mwen konnen ou te pare yon lòt bagay pou mwen.

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Ou t'ap veye m' pou wè si m' t'ap fè sa m' pa t' dwe fè. Ou pa t'ap kite anyen pase pou mwen.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Si m' antò, zafè m' pa bon! Mwen te mèt inonsan, m' pa ka leve tèt devan ou. Mwen wont, se yon pòv malere mwen ye devan ou.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

Si m' leve tèt mwen, ou fann dèyè m' tankou yon lyon dèyè bèt pou l' manje. Ou rive fè mirak pou ou ka fè m' lapenn.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Ou toujou pare pou fè yon atak sou mwen. Chak jou w'ap vin pi ankòlè. Se san pran souf w'ap voye lafliksyon sou mwen yonn apre lòt.

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

Bondye, poukisa ou te kite m' soti nan vant manman m'? Mwen ta mouri anvan pesonn ta wè m'.

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Soti nan vant, ale nan simityè, se tankou si m' pa t' janm fèt.

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

Mwen pa rete lontan pou m' viv ankò. Kite m' pou kont mwen! Ban m' yon ti kanpo. Kite m' jwi de twa jou ki rete m' yo non!

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

Talè konsa mwen prale pou m' pa janm tounen. Mwen prale nan peyi kote ki fè nwa a, kote moun pè a,

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

nan peyi kote se fènwa ak dezòd ase ki gen toutan, kote menm gwo lajounen fè nwa tankou lannwit!