Job 32

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Und jene drei Männer hörten auf, dem Hiob zu antworten, weil er in seinen Augen gerecht war.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Da entbrannte der Zorn Elihus, des Sohnes Barakeels, des Busiters, vom Geschlechte Ram; sein Zorn entbrannte wider Hiob, weil er sich selbst mehr rechtfertigte als Gott.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Und sein Zorn entbrannte wider seine drei Freunde, darum, daß sie keine Antwort fanden und Hiob verdammten.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Aber Elihu hatte auf Hiob gewartet mit Reden, weil jene älter an Jahren waren als er.

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

Und als Elihu sah, daß keine Antwort in dem Munde der drei Männer war, da entbrannte sein Zorn.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

Und Elihu, der Sohn Barakeels, der Busiter, hob an und sprach: Ich bin jung an Jahren, und ihr seid Greise; darum habe ich mich gescheut und gefürchtet, euch mein Wissen kundzutun.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Ich sagte: Mögen die Tage reden, und die Menge der Jahre Weisheit verkünden.

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Jedoch der Geist ist es in den Menschen, und der Odem des Allmächtigen, der sie verständig macht.

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Nicht die Bejahrten sind weise, noch verstehen die Alten, was recht ist.

Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

Darum sage ich: Höre mir zu, auch ich will mein Wissen kundtun.

Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

Siehe, ich harrte auf eure Reden, horchte auf eure Einsichten, bis ihr Worte ausfindig gemacht hättet,

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

und ich richtete meine Aufmerksamkeit auf euch; und siehe, keiner ist unter euch, der Hiob widerlegt, der seine Reden beantwortet hätte.

Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Daß ihr nur nicht saget: Wir haben Weisheit gefunden. Gott wird ihn aus dem Felde schlagen, nicht ein Mensch!

Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Er hat ja an mich keine Worte gerichtet, und mit euren Reden werde ich ihm nicht erwidern. -

Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

Sie sind bestürzt, sie antworten nicht mehr, die Worte sind ihnen ausgegangen.

Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

Und ich sollte warten, weil sie nicht reden, weil sie dastehen, nicht mehr antworten?

Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

Auch ich will mein Teil erwidern, auch ich will mein Wissen kundtun.

Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

Denn voll bin ich von Worten; der Geist meines Innern drängt mich.

Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Siehe, mein Inneres ist wie Wein, der nicht geöffnet ist; gleich neuen Schläuchen will es bersten.

Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Ich will reden, daß mir Luft werde, will meine Lippen auftun und antworten.

На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Daß ich nur ja für niemand Partei nehme! und keinem Menschen werde ich schmeicheln.

бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

Denn ich weiß nicht zu schmeicheln: gar bald würde mein Schöpfer mich hinwegnehmen.