Job 24

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

Warum sind nicht Zeiten aufgespart von dem Allmächtigen, und warum sehen die, welche ihn kennen, seine Tage nicht?

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

Sie verrücken die Grenzen, sie rauben die Herde und weiden sie.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

Sie treiben den Esel der Waisen weg, nehmen das Rind der Witwe zum Pfande;

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

sie stoßen aus dem Wege die Dürftigen. Die Elenden des Landes verkriechen sich allesamt:

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

Siehe, wie Wildesel in der Wüste gehen sie aus an ihr Werk, eifrig nach Beute suchend; die Steppe liefert ihnen Brot für die Kinder.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

Auf dem Felde schneiden sie sein Futterkorn ab und lesen den Weinberg des Gesetzlosen nach.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

Nackt übernachten sie, ohne Gewand, und haben keine Bedeckung in der Kälte.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

Vom Regenguß des Gebirges werden sie durchnäßt, und obdachlos umklammern sie den Felsen. -

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

Sie reißen die Waise von der Brust, und was der Elende anhat, nehmen sie zum Pfande.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

Nackt gehen sie einher, ohne Gewand, und hungernd tragen sie die Garbe;

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

zwischen ihren Mauern pressen sie Öl, treten die Kelter und dursten.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

Von der Stadt her ächzen Sterbende, und die Seele der Erschlagenen schreit. Und Gott rechnet es nicht als Ungebühr an.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

Jene gehören zu den Feinden des Lichtes, sie kennen seine Wege nicht und weilen nicht auf seinen Pfaden.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

Mit dem Lichte steht der Mörder auf, tötet den Elenden und den Dürftigen; und des Nachts ist er dem Diebe gleich.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

Und das Auge des Ehebrechers lauert auf die Dämmerung, indem er spricht: Kein Auge wird mich erblicken; und er legt einen Schleier an.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

In der Finsternis erbricht man die Häuser. Bei Tage schließen sie sich ein, das Licht kennen sie nicht.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

Denn als Morgen gilt ihnen allesamt der Todesschatten, denn ein jeder von ihnen ist bekannt mit den Schrecken des Todesschattens.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

Er ist schnell auf der Wasserfläche, verflucht wird ihr Grundbesitz auf Erden; nicht mehr schlägt er den Weg zu den Weinbergen ein.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

Dürre und Hitze raffen Schneewasser hinweg: so der Scheol, die gesündigt haben.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

Der Mutterleib vergißt seiner, das Gewürm labt sich an ihm, nicht mehr wird seiner gedacht: und das Unrecht wird zerbrochen wie ein Baum-

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

er, der die Unfruchtbare beraubt, die nicht gebiert, und der Witwe kein Gutes tut.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

Und Mächtige rafft er dahin durch seine Kraft; steht er auf, so getraut man sich nicht des Lebens.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

Er gibt ihm Sicherheit, und er wird gestützt. Aber seine Augen sind über ihren Wegen.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

Sie sind hochgestiegen: um ein Kleines, und sie sind nicht mehr; und sie sinken hin, werden zusammengerafft wie alle anderen; und wie der Kopf der Ähre werden sie abgeschnitten.

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?

Und wenn es nun nicht so ist, wer wird mich Lügen strafen und meine Rede zunichte machen?