Job 23

А Йов відповів та й сказав:

Job vastasi ja sanoi:

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

Minun puheeni on vielä murheellinen, ja minun voimani on heikko huokausteni tähden.

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

Jospa minä tietäisin, kuinka minä hänen löytäisin, ja tulisin hänen istuimensa tykö!

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Ja asettaisin oikeuden hänen eteensä, ja täyttäisi suuni perustuksilla,

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Tietäisin, mitä hän vastais minua, ja ymmärtäisin, mitä hän minulle sanova olis.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Riiteleekö hän suurella voimalla minun kanssani? Ei, vaan itse antaa minulle voimaa.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Sillä minä vakuuteni osoittaisin hänen edessänsä, ja pääsisin ijäti vapaaksi siitä, joka minun tuomitsee.

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

Mutta jos minä kohdastansa käyn, niin ei hän ole siellä; jos minä menen takaperin, niin en minä häntä havaitse.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

Jos hän on vasemmalla puolella, niin en minä häntä käsitä; jos hän kätkee itsensä oikialle puolelle, niin en minä häntä näe.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Mutta hän tuntee minun tieni; koetelkaan minua, niin minä löydetään niinkuin kulta;

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Sillä minä panen jalkani hänen askeleillensa, pidän hänen tiensä, ja en poikkee siitä.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Ja en poikkee hänen huultensa käskyistä, ja kätken hänen suunsa sanat, niinkuin minun tapani on.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Hän on itse ainoa, kuka estää häntä? hän tekee, mitä hän tahtoo.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Sillä hän täyttää aivoitukseni minusta; ja tainkaltaisia on paljo hänen tykönänsä.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Sentähden olen minä hämmästynyt hänen edessänsä, ja koska minä sen ymmärrän, niin minä pelkään häntä.

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Ja Jumala on tehnyt minun sydämeni pehmiäksi, ja Kaikkivaltias on minun peljättänyt.

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

Sillä pimeys ei luovu minusta, ja synkeys ei kätketä minulta.