Psalms 49

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.
ای تمامی مردمان، این را بشنوید! هرکس در هرجایی که هست گوش بدهد،
Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
کوچک و بزرگ، ثروتمند و فقیر.
і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
افکار من روشن و آشکار است، سخنان من همه از روی حکمت است.
мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
به مَثَلها توجّه می‌کنم و هنگامی‌که چنگ می‌نوازم معنی آنها را بیان می‌کنم.
нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!
چرا در هنگام خطر و یا وقتی‌که دشمنان مرا محاصره کرده‌اند، بترسم؟
Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
اینها مردمی هستند که به ثروت خود توکّل دارند و به دارایی خویش افتخار می‌کنند!
які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
هیچ‌کس نمی‌‌تواند تاوان جان خود را بدهد و یا بهای زندگی خود را به خدا بپردازد.
Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
زیرا ارزش زندگی یک انسان بسیار گرانبهاست و هیچ چیز در مقابل آن کفایت نمی‌کند،
бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
تا کسی طعم مرگ را نچشد و تا به ابد زندگی کند.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
همهٔ ما می‌بینیم که حتّی اشخاص عالِم هم می‌میرند، همچنان‌که احمقان و نادانان می‌میرند. همهٔ آنها ثروت خود را برای بازماندگان خود باقی می‌گذارند.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...
درحالی‌که آنها نام خود را بر املاک خود می‌گذارند، گورشان خانهٔ ابدی آنها می‌گردد و برای همیشه در آن ساکن می‌شوند.
Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
جاه و مقام ما را از مرگ نجات نمی‌دهد، بلکه ما نیز خواهیم مرد همچنان‌که یک حیوان می‌میرد.
та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
سرنوشت اشخاصی که به خودشان توکّل دارند چنین است، سرنوشت آنانی که به دارایی خود دلخوش هستند.
Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
آنها مانند گوسفندان محکوم به مرگ هستند و چوپان ایشان مرگ است. نیکوکاران بر آنها پیروز می‌گردند و اجساد آنان بزودی دور از خانه‌هایشان در دنیای مردگان خواهد پوسید.
Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
امّا خداوند، جان مرا از دنیای مردگان می‌رهاند و نجات می‌دهد.
Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
وقتی کسی دولتمند می‌گردد و به مال و دارایی او افزوده می‌گردد، شما آشفته نگردید،
Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
او در وقت مردن، دارایی خود را با خود به گور نخواهد برد.
бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
اگرچه کسی از زندگی خود راضی باشد و دیگران او را به‌خاطر موفقیّتش بستایند،
Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
امّا سرانجام خواهد مرد و به اجداد خود خواهد پیوست و دیگر روشنی را نخواهد دید.
вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!
جاه و مقام کسی او را از مرگ نجات نمی‌دهد، بلکه او نیز خواهد مرد، همچنان‌که یک حیوان می‌میرد.