Romans 2

Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

Derfor er du uden Undskyldning, o Menneske! hvem du end er, som dømmer; thi idet du dømmer den anden, fordømmer du dig selv; thi du, som dømmer, øver det samme.

А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

Vi vide jo, at Guds Dom er, stemmende med Sandhed, over dem, som øve sådanne Ting.

Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?

Men du, o Menneske! som dømmer dem, der øve sådanne Ting, og selv gør dem, mener du dette, at du skal undfly Guds Dom?

Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?

Eller foragter du hans Godheds og Tålmodigheds og Langmodigheds Rigdom og ved ikke, at Guds Godhed leder dig til Omvendelse?

Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,

Men efter din Hårdhed og dit ubodfærdige Hjerte samler du dig selv Vrede på Vredens og Guds retfærdige Doms Åbenbarelses Dag,

що кожному віддасть за його вчинками:

han, som vil betale enhver efter hans Gerninger:

тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,

dem, som med Udholdenhed i god Gerning søge Ære og Hæder og Uforkrænkelighed, et evigt Liv;

а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.

men over dem, som søge deres eget og ikke lyde Sandheden, men adlyde Uretfærdigheden, skal der komme Vrede og Harme.

Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,

Trængsel og Angst over hvert Menneskes Sjæl, som øver det onde, både en Jødes først og en Grækers;

а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.

men Ære og Hæder og Fred over hver den, som gør det gode, både en Jøde først og en Græker!

Бо не дивиться Бог на обличчя!

Thi der er ikke Persons Anseelse hos Gud.

Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.

Thi alle de, som have syndet uden Loven, de skulle også fortabes uden Loven; og alle de, som have syndet under Loven, de skulle dømmes ved Loven;

Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.

thi ikke Lovens Hørere ere retfærdige for Gud, men Lovens Gørere skulle retfærdiggøres

Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,

thi når Hedninger, som ikke have Loven, af Naturen gøre, hvad Loven kræver, da ere disse; uden at have Loven sig selv en Lov;

що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,

de vise jo Lovens Gerning skreven i deres Hjerter, idet deres Samvittighed vidner med, og Tankerne indbyrdes anklage eller også forsvare hverandre

дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

på den Dag, da Gud vil dømme Menneskenes skjulte Færd ifølge mit Evangelium ved Jesus Kristus.

Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,

Men når du kalder dig Jøde og forlader dig trygt på Loven og roser dig af Gud

і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,

og kender hans Villie og værdsætter de forskellige Ting, idet du undervises af Loven,

і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві,

og trøster dig til at være blindes Vejleder, et Lys for dem, som ere i Mørke,

виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.

uforstandiges Opdrager, umyndiges Lærer, idet du i Loven har Udtrykket for Erkendelsen og Sandheden,

Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!

du altså som lærer andre, du lærer ikke dig selv! Du, som prædiker, at man ikke må stjæle, du stjæler!.

Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!

Du, som siger, at man ikke må bedrive Hor, du bedriver Hor! Du, som føler Afsky for Afguderne, du øver Tempelran!

Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!

Du, som roser dig af Loven, du vanærer Gud ved Overtrædelse af Loven!

Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.

Thi "for eders Skyld bespottes Guds Navn iblandt Hedningerne", som der er skrevet.

Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням.

Thi vel gavner Omskærelse, om du holder Loven; men er du Lovens Overtræder, da er din Omskærelse bleven til Forhud.

Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

Dersom nu Forhuden holder Lovens Forskrifter, vil da ikke hans Forhud blive regnet som Omskærelse?

І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?

Og når den af Natur uomskårne opfylder Loven, skal han dømme dig, som med Bogstav og Omskærelse er Lovens Overtræder.

Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

Thi ikke den er Jøde, som er det i det udvortes, ej heller er det Omskærelse, som sker i det udvortes, i Kød;

але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.

men den, som indvortes er Jøde, og Hjertets Omskærelse i Ånd, ikke i Bogstav - hans Ros er ikke af Mennesker, men af Gud,