Romans 3

Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?

Hvad er da Jødens Fortrin? eller hvad gavner Omskærelsen?

Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.

Meget alle Måder; først nemlig dette, at Guds Ord ere blevne dem betroede.

Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

Thi hvad? om nogle vare utro, skal da deres Utroskab gøre Guds Trofasthed til intet?

Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.

Det være langt fra! Gud må være sanddru, om end hvert Menneske er en Løgner, som der er skrevet: "For at du må kendes retfærdig i dine Ord og vinde, når du går i Rette."

А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.

Men dersom vor Uretfærdighed beviser Guds Retfærdighed, hvad skulle vi da sige? er Gud da uretfærdig, han, som lader sin Vrede komme? (Jeg taler efter menneskelig Vis).

Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?

Det være langt fra! Thi hvorledes skal Gud ellers kunne dømme Verden?

Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

Men dersom Guds Sanddruhed ved min Løgn er bleven ham end mere til Forherligelse, hvorfor dømmes da jeg endnu som en Synder?

І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!

Og hvorfor skulde vi da ikke, som man bagvasker os for, og som nogle sige, at vi lære, gøre det onde, for at det gode kan komme deraf? Sådannes Dom er velforskyldt.

То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,

Hvad da? have vi noget forud? Aldeles ikke; vi have jo ovenfor anklaget både Jøder og Grækere for alle at være under Synd,

як написано: Нема праведного ані одного;

som der er skrevet: "Der er ingen retfærdig, end ikke een;

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,

der er ingen forstandig, der er ingen, som søger efter Gud;

усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!

alle ere afvegne, til Hobe ere de blevne uduelige, der er ingen, som øver Godhed, der er end ikke een."

Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,

"En åbnet Grav er deres Strube; med deres Tunger øvede de Svig;" "der er Slangegift under deres Læber;"

уста їхні повні прокляття й гіркоти!

"deres Mund er fuld af Forbandelse og Beskhed;"

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

"rappe ere deres Fødder til at udøse Blod;

руїна та злидні на їхніх дорогах,

der er Ødelæggelse og Elendighed på deres Veje,

а дороги миру вони не пізнали!

og Freds Vej have de ikke kendt."

Нема страху Божого перед очима їхніми...

"Der er ikke Gudsfrygt for deres Øjne."

А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.

Men vi vide, at alt, hvad Loven siger, taler den til dem, som ere under Loven, for at hver Mund skal stoppes og hele Verden blive strafskyldig for Gud,

Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

efterdi intet Kød vil blive retfærdiggjort for ham af Lovens Gerninger; thi ved Loven kommer Erkendelse af Synd.

А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.

Men nu er uden Lov Guds Retfærdighed åbenbaret, om hvilken der vidnes af Loven og Profeterne.

А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

nemlig Guds Retfærdighed ved Tro på Jesus Kristus, for alle og over alle dem, som tro; thi der er ikke Forskel.

бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

Alle have jo syndet, og dem fattes Æren fra Gud,

але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,

og de blive retfærdiggjorte uforskyldt af hans Nåde ved den Forløsning, som er i Kristus Jesus,

що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,

hvem Gud fremstillede som Sonemiddel ved Troen på hans Blod for at vise sin Retfærdighed, fordi Gud i sin Langmodighed havde båret over med de forhen begåede Synder,

за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

for at vise sin Retfærdighed i den nærværende Tid, for at han kunde være retfærdig og retfærdiggøre den, som er af Tro på Jesus.

Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.

Hvor er så vor Ros? Den er udelukket. Ved hvilken Lov? Gerningernes? Nej, men ved Troens Lov.

Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.

Vi holde nemlig for, at Mennesket bliver retfærdiggjort ved Tro, uden Lovens Gerninger.

Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

Eller er Gud alene Jøders Gud? mon ikke også Hedningers? Jo, også Hedningers;

бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.

så sandt som Gud er een og vil retfærdiggøre omskårne af Tro og uomskårne ved Troen.

Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.

Gøre vi da Loven til intet ved Troen? Det være langt fra! Nej, vi hævde Loven.