Proverbs 27

Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

Ros dig ikke af Dagen i Morgen, du ved jo ikke, hvad Dag kan bringe.

Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

Lad en anden rose dig, ikke din Mund, en fremmed, ikke dine egne Læber.

Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

Sten er tung, og Sand vejer til, men tung fremfor begge er Dårers Galde.

Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

Vrede er grum, og Harme skummer, men Skinsyge, hvo kan stå for den?

Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

Hellere åbenlys Revselse end Kærlighed, der skjules.

Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

Vennehånds Hug er ærligt mente, Avindsmands Kys er mange.

Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

Den mætte vrager Honning, alt beskt er sødt for den sultne.

Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

Som Fugl, der må fly fra sin Rede, er Mand, der må fly fra sit Hjem:

Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

Olie og Røgelse fryder Sindet, men Sjælen sønderslides af Kummer.

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

Slip ikke din Ven og din Faders Ven, gå ej til din Broders Hus på din Ulykkes Dag. Bedre er Nabo ved Hånden end Broder i det fjerne.

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

Vær viis, min Søn, og glæd mit Hjerte, at jeg kan svare den, der smæder mig.

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Den kloge ser Faren og søger i Skjul, tankeløse går videre og bøder,

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

Tag hans Klæder, han borged for en anden, pant ham for fremmedes Skyld!

Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

Den, som årle højlydt velsigner sin Næste, han får det regnet for Banden.

Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

Ustandseligt Tagdryp en Regnvejrsdag og trættekær Kvinde ligner hinanden;

хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

den, som vil skjule hende, skjuler Vind, og hans højre griber i Olie.

Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

Jern skærpes med Jern, det ene Menneske skærper det andet.

Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

Røgter man et Figentræ, spiser man dets Frugt; den, der vogter sin Herre, æres.

Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

Som i Vandspejlet Ansigt møder Ansigt, slår Menneskehjerte Menneske i Møde.

Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

Dødsrige og Afgrund kan ikke mættes, ej heller kan Menneskens Øjne mættes.

Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

Digel til Sølv og Ovn til Guld, efter sit Ry bedømmes en Mand.

Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

Om du knuste en Dåre i Morter med Støder midt imellem Gryn, hans Dårskab veg dog ej fra ham.

Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

Mærk dig, hvorledes dit Småkvæg ser ud, hav Omhu for dine Hjorde;

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

thi Velstand varer ej evigt, Rigdom ikke fra Slægt til Slægt;

Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

er Sommergræsset svundet, Grønt spiret frem, og sankes Bjergenes Urter,

будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

da har du Lam til at give dig Klæder og Bukke til at købe en Mark,

і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.

Gedemælk til Mad for dig og dit Hus, til Livets Ophold for dine Piger.