Philippians 2

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

Er der da nogen Formaning i Kristus, er der nogen Kærlighedens Opmuntring, er der noget Åndens Samfund, er der nogen inderlig Kærlighed og Barmhjertighed:

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

da fuldkommer min Glæde, at I må være enige indbyrdes, så I have den samme Kærlighed, samme Sjæl, een Higen,

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

intet gøre af Egennytte eller Lyst til tom Ære, men i Ydmyghed agte hverandre højere end eder selv

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

og ikke se hver på sit, men enhver også på andres.

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

Det samme Sindelag være i eder, som også var i Kristus Jesus,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

han, som, da han var i Guds Skikkelse ikke holdt det for et Rov at være Gud lig,

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

men forringede sig selv, idet han tog en Tjeners Skikkelse på og blev Mennesker lig;

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

og da han i Fremtræden fandtes som et Menneske, fornedrede han sig selv, så han blev lydig indtil Døden, ja, Korsdøden.

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

Derfor har også Gud højt ophøjet ham og skænket ham det Navn, som er over alle Navne,

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

for at i Jesu Navn hvert Knæ skal bøje sig, deres i Himmelen og på Jorden og under Jorden,

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

og hver Tunge skal bekende, at Jesus Kristus er Herre, til Gud Faders Ære.

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

Derfor, mine elskede! ligesom I altid have været lydige, så arbejder ikke alene som i min Nærværelse, men nu meget mere i min Fraværelse på eders egen Frelse med Frygt og Bæven;

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

thi Gud er den, som virker i eder både at ville og at virke, efter sit Velbehag.

Робіть усе без нарікання та сумніву,

Gører alle Ting uden Knurren og Betænkeligheder,

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

for at I må blive udadlelige og rene, Guds ulastelige Børn, midt i en vanartet og forvendt Slægt, iblandt hvilke I vise eder som Himmellys i Verden,

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

idet I fremholde Livets Ord, mig til Ros på Kristi Dag, at jeg ikke har løbet forgæves, ej heller arbejdet forgæves.

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

Ja, selv om jeg bliver ofret under Ofringen og Betjeningen af eders Tro, så glæder jeg mig og glæder mig med eder alle.

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

Men ligeledes skulle også I glæde eder, og glæde eder med mig!

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Men jeg håber i den Herre Jesus snart at kunne sende Timotheus til eder, for at også jeg kan blive ved godt Mod ved at erfare, hvorledes det går eder.

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

Thi jeg har ingen ligesindet, der så oprigtig vil have Omsorg for, hvorledes det går eder;

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

thi de søge alle deres eget, ikke hvad der hører Kristus Jesus til.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Men hans prøvede Troskab kende I, at, ligesom et Barn tjener sin Fader, således har han tjent med mig for Evangeliet.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Ham håber jeg altså at sende straks, når jeg ser Udgangen på min Sag.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Men jeg har den Tillid til Herren, at jeg også selv snart skal komme.

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

Men jeg har agtet det nødvendigt at sende Epafroditus til eder, min Broder og Medarbejder og Medstrider, og eders Udsending og Tjener for min Trang,

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

efterdi han længtes efter eder alle og var såre ængstelig, fordi I havde hørt, at han var bleven syg.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

Ja, han var også syg og Døden nær; men Gud forbarmede sig over ham, ja, ikke alene over ham, men også over mig, for at jeg ikke skulde have Sorg på Sorg.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Derfor skynder jeg mig desto mere med at sende ham, for at I og jeg være mere sorgfri.

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

Modtager ham altså i Herren med al Glæde og holder sådanne i Ære;

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

thi for Kristi Gernings Skyld kom han Døden nær, idet han satte sit Liv i Vove for at udfylde Savnet af eder i eders Tjeneste imod mig.