Job 32

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
Da nu hine tre Mænd ikke mere svarede Job, fordi han var retfærdig i sine egne Øjne,
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
blussede Vreden op i Buziten Elihu, Barak'els Søn, af Rams Slægt. På Job vrededes han, fordi han gjorde sig retfærdigere end Gud,
Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
og på hans tre Venner, fordi de ikke fandt noget Svar og dog dømte Job skyldig.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
Elihu havde ventet, så længe de talte med Job, fordi de var ældre end han;
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
men da han så, at de tre Mænd intet havde at svare, blussede hans Vrede op;
І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
og Buziten Elihu, Barak'els Søn, tog til Orde og sagde: Ung af Dage er jeg, og I er gamle Mænd, derfor holdt jeg mig tilbage, angst for at meddele eder min Viden;
Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
jeg tænkte: "Lad Alderen tale og Årenes Mængde kundgøre Visdom!"
Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
Dog Ånden, den er i Mennesket, og den Almægtiges Ånde giver dem Indsigt;
Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
de gamle er ikke altid de kloge, Oldinge ved ej altid, hvad Ret er;
Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
derfor siger jeg: Hør mig, lad også mig komme frem med min Viden!
Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
Jeg biede på, at I skulde tale, lyttede efter forstandige Ord, at I skulde finde de rette Ord;
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
jeg agtede nøje på eder; men ingen af eder gendrev Job og gav Svar på hans Ord.
Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
Sig nu ikke: "Vi stødte på Visdom, Gud må fælde ham, ikke et Menneske!"
Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
Mod mig har han ikke rettet sin Tale, og med eders Ord vil jeg ikke svare ham.
Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
De blev bange, svarer ej mer, for dem slap Ordene op.
Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
Skal jeg tøve, fordi de tier og står der uden at svare et Ord?
Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
Også jeg vil svare min Del, også jeg vil frem med min Viden!
Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
Thi jeg er fuld af Ord, Ånden i mit Bryst trænger på;
Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
som tilbundet Vin er mit Bryst, som nyfyldte Vinsække nær ved at sprænges;
Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
tale vil jeg for at få Luft, åbne mine Læber og svare.
На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
Forskel gør jeg ikke og smigrer ikke for nogen;
бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!
thi at smigre bruger jeg ikke, snart rev min Skaber mig ellers bort!