Job 23

А Йов відповів та й сказав:

Så tog Job til Orde og svarede:

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

"Også i Dag er der Trods i min Klage, tungt ligger hans Hånd på mit Suk!

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

Ak, vidste jeg Vej til at finde ham, kunde jeg nå hans Trone!

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Da vilde jeg udrede Sagen for ham og fylde min Mund med Beviser,

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

vide, hvad Svar han gav mig, skønne, hvad han sagde til mig!

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Mon han da satte sin Almagt imod mig? Nej, visselig agted han på mig;

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

da gik en oprigtig i Rette med ham, og jeg bjærged for evigt min Ret.

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

Men går jeg mod Øst, da er han der ikke, mod Vest, jeg mærker ej til ham;

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

jeg søger i Nord og ser ham ikke, drejer mod Syd og øjner ham ej.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Thi han kender min Vej og min Vandel, som Guld går jeg frem af hans Prøve.

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Min Fod har holdt fast ved hans Spor, hans Vej har jeg fulgt, veg ikke derfra,

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

fra hans Læbers Bud er jeg ikke veget, hans Ord har jeg gemt i mit Bryst.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Men han gjorde sit Valg, hvem hindrer ham Han udfører, hvad hans Sjæl attrår.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Thi han fuldbyrder, hvad han bestemte, og af sligt har han meget for.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Derfor forfærdes jeg for ham og gruer ved Tanken om ham.

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Ja, Gud har nedbrudt mit Mod, forfærdet mig har den Almægtige;

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

thi jeg går til i Mørket, mit Åsyn dækkes af Mulm.