Proverbs 27

Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

Nechlub se dnem zítřejším, nebo nevíš, coť ten den přinese.

Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

Nechať tě chválí jiní, a ne ústa tvá, cizí, a ne rtové tvoji.

Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

Tíž má kamen, a váhu písek, ale hněv blázna těžší jest nad to obé.

Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

Ukrutnátě věc hněv a prudká prchlivost, ale kdo ostojí před závistí?

Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

Lepší jest domlouvání zjevné, než milování tajné.

Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

Bezpečnější rány od přítele, než lahodná líbání nenávidícího.

Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

Duše sytá pohrdá i medem, ale duši lačné každá hořkost sladká.

Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

Jako pták zaletuje od hnízda svého, tak muž odchází od místa svého.

Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

Mast a kadění obveseluje srdce; tak sladkost přítele víc než rada vlastní.

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

Přítele svého a přítele otce svého neopouštěj, a do domu bratra svého nechoď v čas bídy své; lepšíť jest soused blízký, než bratr daleký.

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

Buď moudrý, synu můj, a obvesel srdce mé, ať mám co odpovědíti tomu, kdož mi utrhá.

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Opatrný vida zlé, vyhne se, ale hloupí předce jdouce, těžkosti docházejí.

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

Vezmi roucho toho, kterýž slíbil za cizího, a od toho, kdo za cizozemku slíbil, základ jeho.

Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

Tomu, kdož dobrořečí příteli svému hlasem velikým, ráno vstávaje, za zlořečení počteno bude.

Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

Kapání ustavičné v čas přívalu, a žena svárlivá rovní jsou sobě;

хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

Kdož ji schovává, schovává vítr, a jako mast v pravici voněti bude.

Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

Železo železem se ostří; tak muž zostřuje tvář přítele svého.

Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

Kdo ostříhá fíku, jídá ovoce jeho; tak kdo ostříhá pána svého, poctěn bude.

Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

Jakož u vodě tvář proti tváři se ukazuje, tak srdce člověka člověku.

Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

Propast a zahynutí nebývají nasyceni, tak oči člověka nasytiti se nemohou.

Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

Teglík stříbra a pec zlata zkušuje, tak člověka pověst chvály jeho.

Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

Bys blázna i v stupě mezi krupami píchem zopíchal, neodejde od něho bláznovství jeho.

Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

Pilně přihlídej k dobytku svému, pečuj o stáda svá.

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

Nebo ne na věky trvá bohatství, ani koruna do pronárodu.

Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

Když zroste tráva, a ukazuje se bylina, tehdáž ať se shromažďuje seno s hor.

будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

Beránkové budou k oděvu tvému, a záplata pole kozelci.

і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.

Nadto dostatek mléka kozího ku pokrmu tvému, ku pokrmu domu tvého, a živnosti děvek tvých.