Philippians 2

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

Protož jest-li jaké potěšení v Kristu, jest-li které utěšení lásky, jest-li která společnost Ducha svatého, jsou-li která milosrdenství a slitování,

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

Naplňte radost mou v tom, abyste jednostejného smyslu byli, jednostejnou lásku majíce, jednodušní jsouce, jednostejně smýšlejíce,

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

Nic nečiňte skrze svár anebo marnou chválu, ale v pokoře jedni druhé za důstojnější sebe majíce.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

Nehledejte jeden každý svých věcí, ale každý také toho, což jest jiných.

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

Budiž tedy tatáž mysl při vás, jakáž byla při Kristu Ježíši,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

Kterýž jsa v způsobu Božím, nepoložil sobě toho za loupež rovný býti Bohu,

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

Ale samého sebe zmařil, způsob služebníka přijav, podobný lidem učiněn.

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

A v způsobu nalezen jako člověk, ponížil se, poslušný jsa učiněn až do smrti, a to do smrti kříže.

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

Protož i Bůh povýšil ho nade vše a dal jemu jméno, kteréž jest nad každé jméno,

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

Aby ve jménu Ježíše každé koleno klekalo, těch, kteříž jsou na nebesích, a těch, jenž jsou na zemi, i těch, jenž jsou pod zemí,

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

A každý jazyk aby vyznával, že Ježíš Kristus jest Pánem v slávě Boha Otce.

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

A tak, moji milí, jakož jste vždycky poslušni byli, netoliko v přítomnosti mé, ale nyní mnohem více, když jsem vzdálen od vás, s bázní a s třesením spasení své konejte.

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

Bůh zajisté jest, kterýž působí v vás i chtění i skutečné činění, podle dobře libé vůle své.

Робіть усе без нарікання та сумніву,

Všecko pak čiňte bez reptání a bez pochybování,

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

Abyste byli bez úhony, a upřímí synové Boží, bez obvinění uprostřed národu zlého a převráceného; mezi kterýmižto svěťte jakožto světla na světě,

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

Slovo života zachovávajíce, k chloubě mé v den Kristův, aby bylo vidíno, že jsem ne nadarmo běžel, ani nadarmo pracoval.

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

A bychť pak i obětován byl pro obět a službu víře vaší, raduji se a spolu raduji se se všemi vámi.

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

A též i vy radujte se a spolu radujte se se mnou.

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Mámť pak naději v Kristu Ježíši, že Timotea brzy pošli vám, abych i já pokojné mysli byl, zvěda, kterak vy se máte.

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

Nebo žádného tak jednomyslného nemám, kterýž by tak vlastně o vaše věci pečoval.

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

Všickni zajisté svých věcí hledají, a ne těch, kteréž jsou Krista Ježíše.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Ale jej zkušeného býti víte, podle toho, že jakož syn s otcem se mnou přisluhoval v evangelium.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Tohoť hle, naději mám, že pošli, jakž jen porozumím, co se bude díti se mnou.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Mámť pak naději v Pánu, že i sám brzo k vám přijdu.

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

Ale zdálo se mi za potřebné Epafrodita, bratra a pomocníka a spolurytíře mého, vašeho pak apoštola i služebníka, v potřebě mé poslati k vám,

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

Poněvadž takovou měl žádost vás všecky viděti, a velmi těžek nad tím byl, že jste o něm slyšeli, že by byl nemocen.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

A bylť jest jistě nemocen, i blízek smrti, ale Bůh se nad ním smiloval, a ne nad ním toliko, ale i nade mnou, abych zámutku na zámutek neměl.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Protož tím spěšněji poslal jsem ho k vám, abyste, vidouce jej zase, zradovali se, a já abych byl bez zámutku.

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

Protož přijmětež jej v Pánu se vší radostí, a mějte takové v uctivosti.

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Neboť jest pro dílo Kristovo až k smrti se přiblížil, opováživ se života svého, jedné aby doplnil to, v čemž jste vy měli nedostatek při posloužení mně.