Hebrews 7

Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

Doista, taj Melkisedek, kralj šalemski, svećenik Boga Svevišnjega što je izašao u susret Abrahamu koji se vraćao s poraza kraljeva i blagoslovio ga,

Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

i komu Abraham odijeli desetinu od svega; on koji u prijevodu znači najprije "kralj pravednosti", a zatim i kralj šalemski, to jest "kralj mira";

Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

on, bez oca, bez majke, bez rodoslovlja; on, kojemu dani nemaju početka ni život kraja - sličan Sinu Božjemu, ostaje svećenik zasvagda.

Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

Pa promotrite koliki li je taj komu Abraham, rodozačetnik, dade desetinu od najboljega.

Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

Istina, i oni sinovi Levijevi, koji primaju svećeništvo imaju zakonsku zapovijed da ubiru desetinu od naroda, to jest od svoje braće premda su i ona izašla iz boka Abrahamova.

Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

Ali on, koji nije iz njihova rodoslovlja, ubra desetinu od Abrahama i blagoslovi njega, nosioca obećanja!

І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

A posve je neprijeporno: veći blagoslivlja manjega.

І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

K tome, ovdje desetinu primaju smrtni ljudi, a ondje onaj, za kojega se svjedoči da živi.

І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

I u Abrahamu se, tako reći, ubire desetina i od Levija koji inače desetinu prima

Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

jer još bijaše u boku očevu kad mu u susret iziđe Melkisedek.

Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

Da se dakle savršenstvo postiglo po levitskom svećeništvu - jer na temelju njega narod je dobio Zakon - koja bi onda bila potreba da se po redu Melkisedekovu postavi drugi svećenik i da se ne imenuje po redu Aronovu?

Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

Doista kad se mijenja svećeništvo, nužno se mijenja i Zakon.

Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

Jer onaj o kojemu se to veli pripadao je drugom plemenu, od kojega se nitko nije posvetio žrtveniku.

Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

Poznato je da je Gospodin naš potekao od Jude, plemena za koje Mojsije ništa ne reče s obzirom na svećenike.

І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

To je još očitije ako se drugi svećenik postavlja po sličnosti s Melkisedekom:

що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

postao je svećenikom ne po Zakonu tjelesne uredbe, nego snagom neuništiva života.

Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

Ta svjedoči se: Zauvijek ti si svećenik po redu Melkisedekovu.

Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

Dokida se dakle prijašnja uredba zbog njezine nemoći i beskorisnosti -

Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

jer Zakon nije ništa priveo k savršenstvu - a uvodi se bolja nada, po kojoj se približujemo Bogu.

І поскільки воно не без клятви,

I to se nije zbilo bez zakletve. Jer oni su bez zakletve postali svećenicima,

вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

a on sa zakletvom Onoga koji mu reče: Zakleo se Gospodin i neće se pokajati: "Zauvijek ti si svećenik".

то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

Utoliko je Isus i postao jamac boljega Saveza.

І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

K tomu, mnogo je bilo svećenika jer ih je smrt priječila trajno ostati.

але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

A on, jer ostaje dovijeka, ima neprolazno svećeništvo.

Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

Zato i može do kraja spasavati one koji po njemu pristupaju k Bogu - uvijek živ da se za njih zauzima.

Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

Takav nam Veliki svećenik i bijaše potreban - svet, nedužan, neokaljan, odijeljen od grešnika i uzvišeniji od nebesa -

що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

koji ne treba da kao oni veliki svećenici danomice prinosi žrtve najprije za svoje grijehe, a onda za grijehe naroda. To on učini jednom prinijevši samoga sebe.

Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!

Zakon doista postavi za velike svećenike ljude podložne slabosti, a riječ zakletve - nakon Zakona - Sina zauvijek usavršena. ÷ISUSA