Hebrews 7

Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

Защото този Мелхиседек, салимски цар, свещеник на Всевишния Бог, който срещна Авраам, когато се връщаше от поражението на царете, и го благослови;

Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

на когото Авраам отдели също и десятък от всичко; който, според значението на името си, е първо цар на правда, а после и цар на Салим, тоест цар на мир;

Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

без баща, без майка, без родословие, нямащ нито начало на дни, нито край на живот, а оприличен на Божия Син, остава завинаги свещеник.

Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

Но вижте колко велик беше този, на когото и патриархът Авраам даде десятък от плячката.

Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

И наистина, онези от Левиевите потомци, които приемат свещенослужението, имат заповед според закона да вземат десятък от народа, тоест от братята си, макар и те да са произлезли от семенниците на Авраам;

Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

той обаче, който не е произлязъл от техния род, взе десятък от Авраам и благослови този, на когото бяха дадени обещанията.

І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

А безспорно по-долният се благославя от по-горния.

І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

И тук десятъкът се взема от смъртни хора, а там – от Този, за когото се свидетелства, че живее.

І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

И може да се каже, че сам Леви, който взема десятък, даде десятък чрез Авраам,

Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

защото беше още в семенниците на баща си, когато Мелхиседек го срещна.

Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

И така, ако можеше да има съвършенство чрез левитското свещенство – защото под него народът получи закона – каква нужда е имало още да се издига друг свещеник, според Мелхиседековия чин, и да не се определя такъв според Аароновия чин?

Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

Защото, като се промени свещенството, по необходимост става и промяна на закона.

Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

Понеже Този, за когото се казва това, принадлежи на друго племе, от което никой не е служил при олтара.

Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

Защото е явно, че нашият Господ произлезе от Юда, а за това племе Мойсей не каза нищо относно свещеници.

І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

Това става още по-явно, тъй като по подобие на Мелхиседек се издига друг свещеник,

що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

който стана такъв не по закона на плътска заповед, а по силата на един неунищожим живот;

Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

защото се свидетелства: ?Ти си свещеник до века според Мелхиседековия чин.“

Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

Защото наистина по-предишната заповед се отменя поради нейната слабост и безполезност –

Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

понеже законът не е усъвършенствал нищо – а се въвежда една по-добра надежда, чрез която се приближаваме при Бога.

І поскільки воно не без клятви,

И както това не е станало без заклеване –

вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

защото те ставаха свещеници без заклеване, а Той – със заклеване от страна на Този, който Му казва: ?Господ се закле и няма да се разкае: Ти си свещеник до века!“ –

то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

така Иисус стана Поръчител на един по-добър завет.

І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

При това, свещениците са били много на брой, защото смъртта им е пречела да продължат службата си,

але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

а Той, понеже живее вечно, има свещенство, което не преминава на друг.

Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

Затова и може напълно да спасява онези, които идват при Бога чрез Него, понеже винаги живее, за да ходатайства за тях.

Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

Защото такъв първосвещеник ни трябваше: свят, невинен, непорочен, отделен от грешните и възвисен по-горе от небесата;

що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

който няма нужда като първосвещениците да принася всеки ден жертви първо за своите грехове, а после за греховете на народа, защото направи това веднъж завинаги, като принесе Себе Си.

Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!

Защото законът поставя за първосвещеници хора, които са слаби; но думите на клетвата, която беше след закона, поставят Сина, който е съвършен до века.