II Corinthians 11

О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.

О, да бихте потърпели още малко моето безумие! Но и вие наистина ме търпите!

Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.

Защото ревнувам за вас с божествена ревност, понеже ви сгодих за един Мъж, за да ви представя като чиста девица пред Христос.

Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.

Но се боя, да не би както змията измами Ева с хитростта си, така и вашите умове да се покварят и да отпаднат от простотата, която дължите на Христос.

Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!

Защото, ако дойде някой и ви проповядва друг Иисус, когото ние не сме проповядвали, или ако получите друг дух, когото не сте получили, или друго благовестие, което не сте приели, вие лесно търпите това.

Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.

Обаче аз мисля, че не съм в нищо по-долен от превъзходните апостоли!

Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.

Но дори и да съм неучен в говоренето, в познанието не съм; и ние по всякакъв начин сме ви показали това пред всички.

Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?

Грях ли сторих, като смирявах себе си, за да се издигнете вие, понеже ви проповядвах Божието благовестие даром?

Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.

Други църкви обрах, като вземах заплата от тях, за да служа на вас.

Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.

А когато бях при вас и изпаднах в нужда, не дотежах на никого, защото братята, които дойдоха от Македония, задоволиха нуждата ми. Така във всичко се пазих и ще се пазя, да не ви бъда в тежест.

Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.

Христовата истина, която е в мен, свидетелства, че никой няма да ми отнеме тази похвала в ахайските места.

Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!

Защо? Защото не ви любя ли? Бог знае!

А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.

А каквото правя, това и ще правя, за да отрежа възможността на тези, които търсят възможност да бъдат считани за такива, каквито сме ние, в това, с което те се хвалят.

Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.

Защото такива хора са лъжеапостоли, измамни работници, които се преправят на Христови апостоли.

І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!

И това не е чудно, защото сам Сатана се преправя на ангел на светлината.

Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!

Така че не е голямо нещо, ако и неговите служители се преправят на служители на правдата. Но техният край ще бъде според делата им.

Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!

Пак казвам, никой да не ме счита за безумен; ако ли не, приемете ме като безумен, та и аз да се похваля малко.

А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.

Това, което казвам, не го казвам по Господа, а като в безумие, в тази моя увереност на хваленето.

Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.

Тъй като мнозина се хвалят по плът, ще се похваля и аз.

Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.

Защото вие, като сте разумни, с готовност търпите безумните;

Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.

понеже търпите, ако някой ви заробва, ако ви изпояжда, ако ви обира, ако се превъзнася, ако ви бие по лицето.

На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.

За срам казвам, че бяхме слаби; но в каквото се осмелява някой – неразумно говоря – осмелявам се и аз.

Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!

Евреи ли са? И аз съм. Израилтяни ли са? И аз съм. Авраамово потомство ли са? И аз съм.

Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.

Христови служители ли са? – В безумие говоря. – Аз още повече. Бил съм в много повече усилия, прекомерно в бичувания, още повече в тъмници и много пъти и на смърт.

Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,

Пет пъти юдеите са ми удряли по четиридесет удара без един,

тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;

три пъти са ме били с тояги, веднъж са ме пребивали с камъни, три пъти съм претърпявал корабокрушение, една нощ и един ден съм бил сред морските стихии.

у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,

Много пъти съм бил в пътешествия, в опасност от реки, в опасност от разбойници, в опасност от съотечественици, в опасност от езичници, в опасност в града, в опасност в пустинята, в опасност в морето, в опасност между лъжебратя;

у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.

в труд и мъка, много пъти в неспане, в глад и жажда, много пъти в пост, в студ и голота;

Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.

и освен всичко, това, което тежи върху мен всеки ден – грижата за всичките църкви.

Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?

Кой изнемощява, без да изнемощявам и аз? Кой се съблазнява, без да се разпалвам и аз?

Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.

Ако трябва да се хваля, ще се похваля със своята немощ.

Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.

Бог и Отец на нашия Господ Иисус (Христос), който е благословен до века, знае, че не лъжа.

У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,

В Дамаск областният управител на цар Арета постави стража в град Дамаск, за да ме улови,

але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!

но през един прозорец ме спуснаха по стената с кош и избягах от ръцете му.