Psalms 49

Ey bütün halklar, dinleyin! Kulak verin hepiniz, ey dünyada yaşayanlar,

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.

Halk çocukları, bey çocukları, Zenginler, yoksullar!

Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Bilgelik dökülecek ağzımdan, Anlayış sağlayacak içimdeki düşünceler,

і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Kulak vereceğim özdeyişlere, Lirle yorumlayacağım bilmecemi.

мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Niçin korkayım kötü günlerde Niyeti bozuk düşmanlarım çevremi sarınca?

нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Onlar varlıklarına güvenir, Büyük servetleriyle böbürlenirler.

Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Kimse kimsenin hayatının bedelini ödeyemez, Tanrı’ya fidye veremez.

які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

Çünkü hayatın fidyesi büyüktür, Kimse ödemeye yeltenmemeli.

Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

Böyle olmasa, Sonsuza dek yaşar insan, Mezar yüzü görmez.

бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

Kuşkusuz herkes biliyor bilgelerin öldüğünü, Aptallarla budalaların yok olduğunu. Mallarını başkalarına bırakıyorlar.

щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

Mezarları, sonsuza dek evleri, Kuşaklar boyu konutları olacak, Topraklarına kendi adlarını verseler bile.

Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Bütün gösterişine karşın geçicidir insan, Ölüp giden hayvanlar gibi.

Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Budalaların yolu, Onların sözünü onaylayanların sonu budur. Sela

та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Sürü gibi ölüler diyarına sürülecekler, Ölüm güdecek onları. Tan ağarınca doğrular onlara egemen olacak, Cesetleri çürüyecek, Ölüler diyarı onlara konut olacak.

Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Ama Tanrı beni Ölüler diyarının pençesinden kurtaracak Ve yanına alacak. Sela

Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Korkma biri zenginleşirse, Evinin görkemi artarsa.

Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Çünkü ölünce hiçbir şey götüremez, Görkemi onunla mezara gitmez.

Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

Yaşarken kendini mutlu saysa bile, Başarılı olunca övülse bile.

бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Atalarının kuşağına katılacak, Onlar ki asla ışık yüzü görmeyecekler.

Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Bütün gösterişine karşın anlayışsızdır insan, Ölüp giden hayvanlar gibi.

вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!