Job 23

Därefter tog Job till orda och sade:

А Йов відповів та й сказав:

 Också i dag vill min klaga göra uppror.  Min hand kännes matt för min suckans skull.

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

 Om jag blott visste huru jag skulle finna honom,  huru jag kunde komma dit där han bor!

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

 Jag skulle då lägga fram för honom min sak  och fylla min mun med bevis.

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

 Jag ville väl höra vad han kunde svara mig,  och förnimma vad han skulle säga till mig.

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

 Icke med övermakt finge han bekämpa mig,  nej, han borde allenast lyssna till mig.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

 Då skulle hans motpart stå här såsom en redlig man,  ja, då skulle jag för alltid komma undan min domare.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

 Men går jag mot öster, så är han icke där;  går jag mot väster, så varsnar jag honom ej;

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

 har han något att skaffa i norr, jag skådar honom icke;  döljer han sig i söder, jag ser honom ej heller där.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

 Han vet ju vilken väg jag har vandrat;  han har prövat mig, och jag har befunnits lik guld.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

 Vid hans spår har min for hållit fast,  hans väg har jag följt, utan att vika av.

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

 Från hans läppars bud har jag icke gjort något avsteg;  mer än egna rådslut har jag aktat hans muns tal.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

 Men hans vilja är orygglig; vem kan hindra honom?  Vad honom lyster, det gör han ock.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

 Ja, han giver mig fullt upp min beskärda del,  och mycket av samma slag har han ännu i förvar.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

 Därför gripes jag av förskräckelse för hans ansikte;  när jag betänker det, fruktar jag för honom.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

 Det är Gud som har gjort mitt hjärta försagt,  den Allsmäktige är det som har vållat min förskräckelse,

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

 ty jag fick icke förgås, innan mörkret kom,  dödsnatten undanhöll han mig.

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!