Job 32

Y CESARON estos tres varones de responder á Job, por cuanto él era justo en sus ojos.
І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
Entonces Eliú hijo de Barachêl, Buzita, de la familia de Ram, se enojó con furor contra Job: enojóse con furor, por cuanto justificaba su vida más que á Dios.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
Enojóse asimismo con furor contra sus tres amigos, porque no hallaban qué responder, aunque habían condenado á Job.
Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
Y Eliú había esperado á Job en la disputa, porque eran más viejos de días que él.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
Empero viendo Eliú que no había respuesta en la boca de aquellos tres varones, su furor se encendió.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
Y respondió Eliú hijo de Barachêl, Buzita, y dijo: Yo soy menor de días y vosotros viejos; He tenido por tanto miedo, y temido declararos mi opinión.
І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
Yo decía: Los días hablarán, Y la muchedumbre de años declarará sabiduría.
Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
Ciertamente espíritu hay en el hombre, É inspiración del Omnipotente los hace que entiendan.
Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
No los grandes son los sabios, Ni los viejos entienden el derecho.
Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
Por tanto yo dije: Escuchadme; Declararé yo también mi sabiduría.
Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
He aquí yo he esperado á vuestras razones, He escuchado vuestros argumentos, En tanto que buscabais palabras.
Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
Os he pues prestado atención, Y he aquí que no hay de vosotros quien redarguya á Job, Y responda á sus razones.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
Porque no digáis: Nosotros hemos hallado sabiduría: Lanzólo Dios, no el hombre.
Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
Ahora bien, Job no enderezó á mí sus palabras, Ni yo le responderé con vuestras razones.
Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
Espantáronse, no respondieron más; Fuéronseles los razonamientos.
Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
Yo pues he esperado, porque no hablaban, Antes pararon, y no respondieron más.
Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
Por eso yo también responderé mi parte, También yo declararé mi juicio.
Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
Porque lleno estoy de palabras, Y el espíritu de mi vientre me constriñe.
Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
De cierto mi vientre está como el vino que no tiene respiradero, Y se rompe como odres nuevos.
Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
Hablaré pues y respiraré; Abriré mis labios, y responderé.
Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
No haré ahora acepción de personas, Ni usaré con hombre de lisonjeros títulos.
На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
Porque no sé hablar lisonjas: De otra manera en breve mi Hacedor me consuma.
бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!