Psalms 74

Pieśń wyuczająca, podana Asafowi. Przeczżeś nas, o Boże! do końca odrzucił? Przeczże się rozpaliła zapalczywość twoja przeciwko owcom pastwiska twego?

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Wspomnij na zgromadzenie twoje, któreś sobie zdawna nabył i odkupił, na pręt dziedzictwa twego, na tę górę Syon, na której mieszkasz.

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Pospieszże się na srogie popustoszenie; a jako wszystko poburzył nieprzyjaciel w świątnicy!

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Ryczeli nieprzyjaciele twoi w pośrodku zgromadzenia twego, a na znak tego zostawili wiele chorągwi swoich.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Za rycerza miano tego, który się z wysoka z siekierą zanosił, rąbiąc drzewo wiązania jego.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

A teraz już i rzezania jego na porząd siekierami i młotami tłuką.

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Założyli ogień w świątnicy twojej, a obaliwszy na ziemię, splugawili przybytek imienia twego.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Mówili w sercu swojem: Zburzmy je pospołu; popalili wszystkie przybytki Boże w ziemi.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Znaków naszych nie widzimy:już niemasz proroka, i niemasz między nami, któryby wiedział, póki to ma trwać.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Dokądże, o Boże! przeciwnik będzie urągać? izali nieprzyjaciel będzie bluźnił imię twoje aż na wieki?

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

Przeczże zstrzymujesz rękę twoję; a prawicy swej z zanadrza swego cale nie dobędziesz?

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Wszakeś ty, Boże! zdawna królem moim; ty sprawujesz hojne zbawienie w pośród ziemi.

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Tyś mocą twoją rozdzielił morze, a potarłeś głowy wielorybów w wodach.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Tyś skruszył głowę Lewiatana, dałeś go za pokarm ludowi na puszczy.

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Tyś przerwał źródła i potoki; tyś osuszył rzeki bystre.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Twójci jest dzień, twoja też i noc; tyś uczynił światło i słońce.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Tyś założył wszystkie granice ziemi; lato i zimę tyś sprawił.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Wspomnijże na to, że nieprzyjaciel zelżył Pana, a lud szalony jako urąga imieniowi twemu.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Nie podawajże tej kupie duszy synogarlicy twojej; na stadko ubogich twoich nie zapominaj na wieki.

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Obejrzyj się na przymierze twoje; albowiem i najciemniejsze kąty ziemi pełne jaskiń drapiestwa.

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Niechajże nędznik nie odchodzi z hańbą; ubogi i żebrak niechaj chwali imię twoje.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Powstańże, o Boże! ujmij się o sprawę twoję; wspomnij na pohańbienie twoje, które się dzieje od szalonych na każdy dzień.

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Nie zapominajże wykrzykania nieprzyjaciół twoich, i huku tych, co przeciwko tobie powstawają, który się ustawicznie sili.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!