Job 23

Da tok Job til orde og sa:

А Йов відповів та й сказав:

Ennu idag gjelder min klage for å være gjenstridighet; min hånd hviler dog tungt på mitt sukk.

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

Bare jeg visste å finne ham og kunde komme frem til hans trone!

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

Jeg skulde legge min sak frem for hans åsyn og fylle min munn med beviser.

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Jeg skulde få vite de ord han vilde svare mig, og merke mig hvad han vilde si til mig.

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Skulde han da med full kraft stride mot mig? Mon ikke just han skulde akte på mine ord?

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Da skulde en rettskaffen mann gå i rette med ham, og jeg skulde slippe fra min dommer for all tid.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Men går jeg mot øst, så er han ikke der; går jeg mot vest, så blir jeg ikke var ham;

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

er han virksom i nord, så ser jeg ham ikke; går han mot syd, så øiner jeg ham ikke.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

For han kjenner den vei jeg holder mig til; prøvde han mig, så skulde jeg gå frem av prøven som gullet.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Min fot holdt sig i hans spor; jeg fulgte hans vei og bøide ikke av.

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Fra hans lebers bud vek jeg ikke; fremfor min egen lov aktet jeg på hans munns ord.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Men han er den eneste, og hvem hindrer ham? Hvad hans sjel lyster, det gjør han.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

For han fullbyrder det han har fastsatt for mig, og av sådant er det meget hos ham.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Derfor reddes jeg for ham; tenker jeg på det, så bever jeg for ham.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Og Gud har knekket mitt mot, og den Allmektige har forferdet mig,

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

fordi jeg ikke blev rykket bort før mørket kom, og fordi han ikke skjulte ulykkens natt for mig.

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!