Job 32

Ary nitsahatra tsy namaly intsony izy telo lahy ireo, satria nanamarin-tena Joba.

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Ary nirehitra kosa ny fahatezeran'i Eliho, zanak'i Barakela, Bozita, avy amin'ny fokon'i Rama; eny, tamin'i Joba no nirehetan'ny fahatezerany, satria nanao ny tenany ho marina noho Andriamanitra izy.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Ary tamin'ny sakaizany telo lahy koa no nirehetan'ny fahatezerany, satria tsy nahita teny havaliny izy ireo, kanefa nanameloka an'i Joba.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Ary Eliho mbola niandry an-dr'i Joba aloha vao niteny, fa ireo no ela niainana kokoa noho izy.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Ary rehefa hitany fa tsy nanan-kavaly izy telo lahy, dia nirehitra ny fahatezerany;

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

ka dia niteny Eliho, zanak'i Barakela, Bozita, ka nanao hoe: Mbola tanora aho, fa ianareo kosa efa fotsy volo, koa dia niaoriandriana aho aloha, fa tsy sahy nanambara aminareo izay fantatro.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

Hoy izaho: Aoka ny fahanterana no hiteny, ary aoka ny hamaroan'ny taona no hampianatra fahendrena.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Kanefa ny fanahy izay ao anatin'ny zanak'olombelona sy ny fofonoin'ny Tsitoha no mahahendry azy.

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Tsy dia ny fahalehibiazana no mahahendry, ary tsy dia ny fahanterana no ahalalana ny rariny;

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Ary noho izany dia hoy izaho: Aoka samy hihaino ahy; Izaho koa mba hanambara izay fantatro.

Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

Indro, niandry ny teninareo aho, ary nandinika ny teny nalahatrareo, mandra-pihevitrareo izay holazaina;

Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

Eny, nihaino dia nihaino anareo aho, fa he! tsy nisy naharesy lahatra an'i Joba ianareo, na nahavaly ny teniny akory;

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

Fandrao ianareo hanao hoe: Hitanay ny fotony: Andriamanitra no maharesy azy, fa tsy olona.

Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Tsy nandaha-teny hamely ahy anefa izy; Ary tsy araka ny teninareo no havaliko azy.

Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Very hevitra terỳ izy ireo, ka tsy namaly intsony; Efa nanalavitra azy ny teny.

Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

Hangina va aho, raha tsy miteny izy ireo, fa mijanona foana izy ka tsy mamaly intsony?

Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

Anjarako kosa izao, koa dia hamaly aho; Eny, izaho hanambara izay fantatro;

Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

Fa feno teny ny foko; Manery ahy ny fanahy ato anatiko.

Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

Endrey! ny ato anatiko dia efa tahaka ny divay izay tsy misy hiainana, efa ho triatra tahaka ny siny hoditra vaovao izy.

Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Hiteny aho mba hisy hiainako tsara; Hiloa-bava aho ka hamaly.

Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Aoka tsy hizaha tavan'olona akory aho, ary aoka tsy handrobo olona.

На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Fa tsy mba mahay mandrobo aho; Raha izany, dia halain'ny Mpanao ahy faingana aho.

бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!