Job 24

Nahoana no tsy misy fotoan'andro voatendrin'ny Tsitoha, ary nahoana no tsy hitan'ny mahalala Azy izany androny Izany?

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

Misy mamindra fari-tany sy mangalatra omby aman'ondry sady miandry azy.

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

Mandroaka ny borikin'ny kamboty izy, ary maka ny ombin'ny mpitondratena ho tsatòka.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

Manosika ny mahantra hiala amin'ny lalana izy, ka dia miery azy avokoa ny malahelo amin'ny tany.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

Indro, tahaka ny fivoaky ny boriki-dia any an-efitra no fivoak'ireny ho amin'ny asany hiremby; Ny tani-hay no ahazoany hanina ho an'ny zanany.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

Any an-tsaha izy maka vilona sy mitsimpontsimpona ny voaloboky ny ratsy fanahy.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

Mandry mitanjaka amin'ny alina izy, satria tsy manan-damba, ka dia tsy manana firakotra amin'ny hatsiaka;

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

Kotsan'ny ranonoram-baratra any an-tendrombohitra izy, ka mitampisaka amin'ny vatolampy, fa tsy manam-pialofana.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

Misarika ny kamboty eo am-pinonoana izy ary maka tsatòka amin'ny ory.

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

Mandeha mitsaitsaika ireo, fa mitanjaka tsy manan-kitafy, ary noana eo am-pitondrana ny amboaram-bary.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

Manao diloilo eo anatin'ny tambohon'ny mpampahory azy izy; Ary manosihosy ny famiazam-boaloboka izy, nefa mangetaheta ihany.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

Mitrona ny lehilahy ao an-tanana, ary mitaraina ny fanahin'ny voalefona; Nefa tsy ahoan'Andriamanitra akory ny ratsy atao.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

Ireny no mpikomy amin'ny mazava; Tsy mba mihevitra ny lalany izy, na mitoetra eo amin'ny alehany.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

Raha vao mangiran-dratsy, dia mifoha ny mpamono olona; Mamono ny ory sy ny malahelo izy, ary nony alina, dia tahaka ny mpangalatra.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

Ny mason'ny mpijangajanga miandry ny maizimaizina, ka hoy izy: Tsy misy hahalala ahy ka dia manao very maso izy.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

Misy manamy trano nony maizina; Nefa nony antoandro dia miery izy; Tsy mahalala ny mazava izy;

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

Fa ny aizim-pito no marainan'ireo rehetra ireo; Satria efa mahazatra azy ny fampahatahoran'ny aizim-pito izy.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

Mitsinkafona paohin'ny rano izy; Voaozona ny anjarany eo amin'ny tany; Tsy mivily ho amin'ny lalana mankeny amin'ny tanim-boaloboka izy.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

Toy ny andevonan'ny maina sy ny mafana ny ranom-panala no andevonan'ny fiainan-tsi-hita ny mpanota.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

Manadino azy ny vohoka; manjary hanim-py ho an'ny olitra izy ka tsy tsarovana intsony; Ary tapaka tahaka ny hazo ny ratsy fanahy,

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

Dia ilay nandroba ny momba izay tsy niteraka ary tsy nanisy soa ny mpitondratena.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

Kanefa halavain'Andriamanitra amin'ny heriny ny andron'ny olo-mahery; Mitsangana indray ireo, na dia tsy nanampo izay ho velona intsony aza.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

Ataony mandry fahizay sy tsara tohana izy, sady tsinjoviny mandrakariva ny lalany.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

Nasandratra izy, kanjo vetivety dia tsy ao intsony, dia mihalevona izy ka otazana tahaka ny olona rehetra, ary tangosana tahaka ny salohim-bary.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

Raha tsy izany, dia aoka hisy hamaky lainga ahy ka hampiseho ny teniko ho tsinontsinona.

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?