Job 10

Maharikoriko ahy ny aiko; Hamoaka ny fitarainako aho sy hiteny noho ny fangidian'ny fanahiko

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Hanao amin'Andriamanitra hoe aho: Aza manameloka ahy; Mba ampahalalao izay anton'ny iadianao amiko aho.

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Mahafaly Anao va ny hampahory sy hanary ny efa nisasaranao ka hamirapiratra amin'ny fisainan'ny ratsy fanahy?

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Manana maso nofo va Hianao? Na mijery tahaka ny fijerin'ny zanak'olombelona?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Tahaka ny andron'ny zanak'olombelona va ny andronao? Na tahaka ny taonan'ny olombelona ny taonanao,

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

No dia mikaroka izay heloko Hianao sy mikatsaka izay fahotako,

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

Na dia fantatrao aza fa tsy mba ratsy fanahy aho, ary tsy misy mahavonjy amin'ny tananao?

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

Ny tananao ihany no namorona ahy ka nanisy endrika izao tenako rehetra izao, kanjo levoninao indray aho izao.

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Masina Hianao, tsarovy fa notefenao toy ny tanimanga aho, ka hamerina ahy amin'ny vovoka indray Hianao!

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Tsy naidinao toy ny ronono va aho ka nampandrinao toy ny ronono-mandry?

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

Eny, notafianao hoditra sy nofo aho ary norarinao tamin'ny taolana sy ny ozatra.

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

Aina sy famindram-po no nomenao ahy; Ary ny fiahianao no niaro ny aiko.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Saingy izao no nafeninao tao am-ponao, eny, fantatro fa tao aminao izao:

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Raha manota aho, dia mamantatra ahy Hianao ka tsy manafaka ahy amin'ny heloko.

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Raha meloka aho, dia lozako! Ary na dia marina aza aho, dia tsy ho sahy miandrandra, satria feno henatra sady mahatsiaro fahoriana aho.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Fa raha sahy miandrandra aho, dia hihaza ahy tahaka ny liona masiaka Hianao; Ary hiverina indray Hianao, ka ho mahagaga ny famelinao ahy.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

Mbola hanangana vavolombelona vaovao mandrakariva hanameloka ahy Hianao sy hampitombo ny fahatezeranao amiko; Fahavalo mifanontona no mamely ahy.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Ka nahoana no namoaka ahy foana avy tany am-bohoka Hianao? Fa raha tsy izany, dia ho niala aina aho, ka tsy mba nisy maso nahita ahy akory.

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

Ary efa toy ny tsy ary aho. Ka nentina avy tany an-kibo ho any am-pasana.

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Tsy vitsy va ny androko? Koa mitsahara Hianao, mihataha mba hakako aina kely,

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

Dieny tsy mbola lasa tsy hiverina aho, dia ho any amin'ny tanin'ny aizina sy ny aloky ny fahafatesana,

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

Ho any amin'ny tany maizim-pito, dia ny an'ny aloky ny fahafatesana sy ny fikorontanana, sady maizim-pito ny famirapiratana any.

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...