Psalms 49

Per il Capo de’ musici. De’ figliuoli di Core. Salmo. Udite questo, popoli tutti; porgete orecchio, voi tutti gli abitanti del mondo!

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.

Plebei e nobili, ricchi e poveri tutti insieme.

Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

La mia bocca proferirà cose savie, e la meditazione del mio cuore sarà piena di senno.

і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Io presterò l’orecchio alle sentenze, spiegherò a suon di cetra il mio enigma.

мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Perché temerei ne’ giorni dell’avversità quando mi circonda l’iniquità dei miei insidiatori,

нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

i quali confidano ne’ loro grandi averi e si gloriano della grandezza delle loro ricchezze?

Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Nessuno però può in alcun modo redimere il fratello, né dare a Dio il prezzo del riscatto d’esso.

які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

Il riscatto dell’anima dell’uomo è troppo caro e farà mai sempre difetto.

Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

Non può farsi ch’ei continui a vivere in perpetuo e non vegga la fossa.

бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

Perché la vedrà. I savi muoiono; periscono del pari il pazzo e lo stolto e lasciano ad altri i loro beni.

щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

L’intimo lor pensiero è che le loro case dureranno in eterno e le loro abitazioni d’età in età; dànno i loro nomi alle loro terre.

Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Ma l’uomo ch’è in onore non dura; egli è simile alle bestie che periscono.

Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Questa loro condotta è una follia; eppure i loro successori approvano i lor detti. Sela.

та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Son cacciati come pecore nel soggiorno de’ morti; la morte è il loro pastore; ed al mattino gli uomini retti li calpestano. La lor gloria ha da consumarsi nel soggiorno de’ morti, né avrà altra dimora.

Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Ma Iddio riscatterà l’anima mia dal potere del soggiorno dei morti, perché mi prenderà con sé. Sela.

Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Non temere quand’uno s’arricchisce, quando si accresce la gloria della sua casa.

Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Perché, quando morrà, non porterà seco nulla; la sua gloria non scenderà dietro a lui.

Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

Benché tu, mentre vivi, ti reputi felice, e la gente ti lodi per i godimenti che ti procuri,

бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

tu te ne andrai alla generazione de’ tuoi padri, che non vedranno mai più la luce.

Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

L’uomo ch’è in onore e non ha intendimento è simile alle bestie che periscono.

вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!