Job 10

נקטה נפשי בחיי אעזבה עלי שיחי אדברה במר נפשי׃

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

אמר אל אלוה אל תרשיעני הודיעני על מה תריבני׃

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

הטוב לך כי תעשק כי תמאס יגיע כפיך ועל עצת רשעים הופעת׃

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

העיני בשר לך אם כראות אנוש תראה׃

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

הכימי אנוש ימיך אם שנותיך כימי גבר׃

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

כי תבקש לעוני ולחטאתי תדרוש׃

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

על דעתך כי לא ארשע ואין מידך מציל׃

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

ידיך עצבוני ויעשוני יחד סביב ותבלעני׃

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

זכר נא כי כחמר עשיתני ואל עפר תשיבני׃

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

הלא כחלב תתיכני וכגבנה תקפיאני׃

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

עור ובשר תלבישני ובעצמות וגידים תסככני׃

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

חיים וחסד עשית עמדי ופקדתך שמרה רוחי׃

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

ואלה צפנת בלבבך ידעתי כי זאת עמך׃

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

אם חטאתי ושמרתני ומעוני לא תנקני׃

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

אם רשעתי אללי לי וצדקתי לא אשא ראשי שבע קלון וראה עניי׃

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

ויגאה כשחל תצודני ותשב תתפלא בי׃

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

תחדש עדיך נגדי ותרב כעשך עמדי חליפות וצבא עמי׃

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

ולמה מרחם הצאתני אגוע ועין לא תראני׃

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

כאשר לא הייתי אהיה מבטן לקבר אובל׃

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

הלא מעט ימי יחדל ישית ממני ואבליגה מעט׃

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

בטרם אלך ולא אשוב אל ארץ חשך וצלמות׃

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

ארץ עפתה כמו אפל צלמות ולא סדרים ותפע כמו אפל׃

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...