Job 23

Job vastasi ja sanoi:

А Йов відповів та й сказав:

Minun puheeni on vielä murheellinen, ja minun voimani on heikko huokausteni tähden.

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

Jospa minä tietäisin, kuinka minä hänen löytäisin, ja tulisin hänen istuimensa tykö!

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

Ja asettaisin oikeuden hänen eteensä, ja täyttäisi suuni perustuksilla,

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Tietäisin, mitä hän vastais minua, ja ymmärtäisin, mitä hän minulle sanova olis.

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Riiteleekö hän suurella voimalla minun kanssani? Ei, vaan itse antaa minulle voimaa.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Sillä minä vakuuteni osoittaisin hänen edessänsä, ja pääsisin ijäti vapaaksi siitä, joka minun tuomitsee.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Mutta jos minä kohdastansa käyn, niin ei hän ole siellä; jos minä menen takaperin, niin en minä häntä havaitse.

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

Jos hän on vasemmalla puolella, niin en minä häntä käsitä; jos hän kätkee itsensä oikialle puolelle, niin en minä häntä näe.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

Mutta hän tuntee minun tieni; koetelkaan minua, niin minä löydetään niinkuin kulta;

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Sillä minä panen jalkani hänen askeleillensa, pidän hänen tiensä, ja en poikkee siitä.

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Ja en poikkee hänen huultensa käskyistä, ja kätken hänen suunsa sanat, niinkuin minun tapani on.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Hän on itse ainoa, kuka estää häntä? hän tekee, mitä hän tahtoo.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Sillä hän täyttää aivoitukseni minusta; ja tainkaltaisia on paljo hänen tykönänsä.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Sentähden olen minä hämmästynyt hänen edessänsä, ja koska minä sen ymmärrän, niin minä pelkään häntä.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Ja Jumala on tehnyt minun sydämeni pehmiäksi, ja Kaikkivaltias on minun peljättänyt.

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Sillä pimeys ei luovu minusta, ja synkeys ei kätketä minulta.

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!