Romans 2

Derfor er du uden Undskyldning, o Menneske! hvem du end er, som dømmer; thi idet du dømmer den anden, fordømmer du dig selv; thi du, som dømmer, øver det samme.

Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

Vi vide jo, at Guds Dom er, stemmende med Sandhed, over dem, som øve sådanne Ting.

А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

Men du, o Menneske! som dømmer dem, der øve sådanne Ting, og selv gør dem, mener du dette, at du skal undfly Guds Dom?

Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?

Eller foragter du hans Godheds og Tålmodigheds og Langmodigheds Rigdom og ved ikke, at Guds Godhed leder dig til Omvendelse?

Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?

Men efter din Hårdhed og dit ubodfærdige Hjerte samler du dig selv Vrede på Vredens og Guds retfærdige Doms Åbenbarelses Dag,

Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,

han, som vil betale enhver efter hans Gerninger:

що кожному віддасть за його вчинками:

dem, som med Udholdenhed i god Gerning søge Ære og Hæder og Uforkrænkelighed, et evigt Liv;

тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,

men over dem, som søge deres eget og ikke lyde Sandheden, men adlyde Uretfærdigheden, skal der komme Vrede og Harme.

а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.

Trængsel og Angst over hvert Menneskes Sjæl, som øver det onde, både en Jødes først og en Grækers;

Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,

men Ære og Hæder og Fred over hver den, som gør det gode, både en Jøde først og en Græker!

а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.

Thi der er ikke Persons Anseelse hos Gud.

Бо не дивиться Бог на обличчя!

Thi alle de, som have syndet uden Loven, de skulle også fortabes uden Loven; og alle de, som have syndet under Loven, de skulle dømmes ved Loven;

Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.

thi ikke Lovens Hørere ere retfærdige for Gud, men Lovens Gørere skulle retfærdiggøres

Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.

thi når Hedninger, som ikke have Loven, af Naturen gøre, hvad Loven kræver, da ere disse; uden at have Loven sig selv en Lov;

Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,

de vise jo Lovens Gerning skreven i deres Hjerter, idet deres Samvittighed vidner med, og Tankerne indbyrdes anklage eller også forsvare hverandre

що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,

på den Dag, da Gud vil dømme Menneskenes skjulte Færd ifølge mit Evangelium ved Jesus Kristus.

дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

Men når du kalder dig Jøde og forlader dig trygt på Loven og roser dig af Gud

Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,

og kender hans Villie og værdsætter de forskellige Ting, idet du undervises af Loven,

і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,

og trøster dig til at være blindes Vejleder, et Lys for dem, som ere i Mørke,

і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві,

uforstandiges Opdrager, umyndiges Lærer, idet du i Loven har Udtrykket for Erkendelsen og Sandheden,

виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.

du altså som lærer andre, du lærer ikke dig selv! Du, som prædiker, at man ikke må stjæle, du stjæler!.

Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!

Du, som siger, at man ikke må bedrive Hor, du bedriver Hor! Du, som føler Afsky for Afguderne, du øver Tempelran!

Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!

Du, som roser dig af Loven, du vanærer Gud ved Overtrædelse af Loven!

Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!

Thi "for eders Skyld bespottes Guds Navn iblandt Hedningerne", som der er skrevet.

Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.

Thi vel gavner Omskærelse, om du holder Loven; men er du Lovens Overtræder, da er din Omskærelse bleven til Forhud.

Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням.

Dersom nu Forhuden holder Lovens Forskrifter, vil da ikke hans Forhud blive regnet som Omskærelse?

Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

Og når den af Natur uomskårne opfylder Loven, skal han dømme dig, som med Bogstav og Omskærelse er Lovens Overtræder.

І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?

Thi ikke den er Jøde, som er det i det udvortes, ej heller er det Omskærelse, som sker i det udvortes, i Kød;

Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

men den, som indvortes er Jøde, og Hjertets Omskærelse i Ånd, ikke i Bogstav - hans Ros er ikke af Mennesker, men af Gud,

але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.