Proverbs 27

Ros dig ikke af Dagen i Morgen, du ved jo ikke, hvad Dag kan bringe.

Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

Lad en anden rose dig, ikke din Mund, en fremmed, ikke dine egne Læber.

Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

Sten er tung, og Sand vejer til, men tung fremfor begge er Dårers Galde.

Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

Vrede er grum, og Harme skummer, men Skinsyge, hvo kan stå for den?

Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

Hellere åbenlys Revselse end Kærlighed, der skjules.

Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

Vennehånds Hug er ærligt mente, Avindsmands Kys er mange.

Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

Den mætte vrager Honning, alt beskt er sødt for den sultne.

Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

Som Fugl, der må fly fra sin Rede, er Mand, der må fly fra sit Hjem:

Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

Olie og Røgelse fryder Sindet, men Sjælen sønderslides af Kummer.

Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

Slip ikke din Ven og din Faders Ven, gå ej til din Broders Hus på din Ulykkes Dag. Bedre er Nabo ved Hånden end Broder i det fjerne.

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

Vær viis, min Søn, og glæd mit Hjerte, at jeg kan svare den, der smæder mig.

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

Den kloge ser Faren og søger i Skjul, tankeløse går videre og bøder,

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Tag hans Klæder, han borged for en anden, pant ham for fremmedes Skyld!

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

Den, som årle højlydt velsigner sin Næste, han får det regnet for Banden.

Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

Ustandseligt Tagdryp en Regnvejrsdag og trættekær Kvinde ligner hinanden;

Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

den, som vil skjule hende, skjuler Vind, og hans højre griber i Olie.

хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

Jern skærpes med Jern, det ene Menneske skærper det andet.

Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

Røgter man et Figentræ, spiser man dets Frugt; den, der vogter sin Herre, æres.

Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

Som i Vandspejlet Ansigt møder Ansigt, slår Menneskehjerte Menneske i Møde.

Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

Dødsrige og Afgrund kan ikke mættes, ej heller kan Menneskens Øjne mættes.

Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

Digel til Sølv og Ovn til Guld, efter sit Ry bedømmes en Mand.

Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

Om du knuste en Dåre i Morter med Støder midt imellem Gryn, hans Dårskab veg dog ej fra ham.

Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

Mærk dig, hvorledes dit Småkvæg ser ud, hav Omhu for dine Hjorde;

Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

thi Velstand varer ej evigt, Rigdom ikke fra Slægt til Slægt;

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

er Sommergræsset svundet, Grønt spiret frem, og sankes Bjergenes Urter,

Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

da har du Lam til at give dig Klæder og Bukke til at købe en Mark,

будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

Gedemælk til Mad for dig og dit Hus, til Livets Ophold for dine Piger.

і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.