Isaiah 32

Se, en Konge skal herske med Retfærd, Fyrster styre med Ret,
Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
hver af dem som Læ imod Storm og Ly imod Regnskyl, som Bække i Ørk, som en vældig Klippes Skygge i tørstende Land.
І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...
De seendes Øjne skal ej være blinde, de hørendes Ører skal lytte;
І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
letsindiges Hjerte skal nemme Kundskab, stammendes Tunge tale flydende, rent.
І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
Dåren skal ikke mer kaldes ædel, højsindet ikke Skalken.
Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
Thi Dåren taler kun Dårskab, hans Hjerte udtænker Uret for at øve Niddingsværk og prædike Frafald fra HERREN, lade den sultne være tom og den tørstige mangle Vand.
бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
Skalkens Midler er onde, han oplægger lumske Råd for at ødelægge arme med Løgn, skønt Fattigmand godtgør sin Ret.
А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
Men den ædle har ædelt for og står fast i, hvad ædelt er.
а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
Op, hør min Røst, I sorgløse Kvinder, I trygge Døtre, lyt til min Tale!
Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
Om År og Dag skal I trygge skælve, thi med Vinhøst er det ude, der kommer ej Frugthøst.
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
Bæv, I sorgløse, skælv, I trygge, klæd jer af og blot jer, bind Sæk om Lænd;
Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
slå jer for Brystet og klag over yndige Marker, frugtbare Vinstokke,
За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
mit Folks med Tidseltorn dækkede Jord, ja, hvert Glædens Hus, den jublende By!
На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
Thi Paladset er øde, Bylarmen standset, Ofel med Tårnet en Grushob for evigt, Vildæslers Fryd, en Græsgang for Hjorde -
Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
til Ånd fra det høje udgydes over os. Da bliver Ørkenen til Frugthave, Frugthaven regnes for Skov.
аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
Ret fæster Bo i Ørkenen, i Frugthaven dvæler Retfærd;
Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
Retfærds Frugt bliver Fred og Rettens Vinding Tryghed for evigt.
І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
Da bor mit Folk i Fredens Hjem, i trygge Boliger, sorgfri Pauluner.
І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
Skoven styrter helt, Byen bøjes dybt.
І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
Salige I, som sår ved alle Vande, lader Okse og Æsel frit løbe om!
Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!