Psalms 147

Aleluja! Hvalite Jahvu jer je dobar, pjevajte Bogu našem jer je sladak; svake hvale on je dostojan!

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

Jahve gradi Jeruzalem, sabire raspršene Izraelce.

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

On liječi one koji su srca skršena i povija rane njihove.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

On određuje broj zvijezda, svaku njezinim imenom naziva.

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

Velik je naš Gospodin i svesilan, nema mjere mudrosti njegovoj.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

Jahve pridiže ponizne, zlotvore do zemlje snizuje.

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

Pjevajte Jahvi pjesmu zahvalnu, svirajte na citari Bogu našem!

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

Oblacima on prekriva nebesa i zemlji kišu sprema; daje da po bregovima raste trava i bilje na službu čovjeku.

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

On stoci hranu daje i mladim gavranima kada grakću.

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

Za konjsku snagu on ne mari nit' mu se mile bedra čovječja.

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

Mili su Jahvi oni koji se njega boje, koji se uzdaju u dobrotu njegovu.

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

Slavi Jahvu, Jeruzaleme, hvali Boga svoga, Sione!

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

On učvrsti zasune vrata tvojih, blagoslovi u tebi tvoje sinove.

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

On dade mir granicama tvojim, pšenicom te hrani najboljom.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

Besjedu svoju šalje na zemlju, brzo trči riječ njegova.

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

Kao vunu snijeg razbacuje, prosipa mraz poput pepela.

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

On sipa grÓad kao zalogaje, voda mrzne od njegove studeni.

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

Riječ svoju pošalje i vode se tope; dunu vjetrom i vode otječu.

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

Riječ svoju on objavi Jakovu, odluke svoje i zakone Izraelu.

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

Ne učini tako nijednom narodu: nijednom naredbe svoje ne objavi! Aleluja!

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!