Job 23

Job progovori i reče:

А Йов відповів та й сказав:

"Zar mi je i danas tužaljka buntovna? Teška mu ruka iz mene vapaj budi:

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

o, kada bih znao kako ću ga naći, do njegova kako doprijeti prijestolja,

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

pred njim parnicu bih svoju razložio, iz mojih bi usta navrli dokazi.

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Rad bih znati što bi meni odvratio i razumjeti riječ što bi je rekao!

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Zar mu treba snage velike za raspru? Ne, dosta bi bilo da me on sasluša.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

U protivniku bi vidio pravedna, i parnica moja tad bi pobijedila.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Na istok krenem li, naći ga ne mogu; pođem li na zapad, ne razabirem ga.

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

Ištem na sjeveru, al' ga ne opažam; nevidljiv je ako se k jugu okrenem.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

Pa ipak, on dobro zna put kojim kročim! Neka me kuša: čist k'o zlato ću izići!

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Noga mi se stopa njegovih držala, putem sam njegovim išao ne skrećuć';

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

slušao sam nalog njegovih usana, pohranih mu riječi u grudima svojim.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Al' htjedne li štogod, tko će ga odvratit'? Što zaželi dušom, to će ispuniti.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Izvršit će što je dosudio meni, kao i sve drugo što je odlučio!

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Zbog toga pred njime sav ustravljen ja sam, i što više mislim, jače strah me hvata.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

U komade Bog mi je srce smrvio, užasom me svega prožeo Svesilni,

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

premda nisam ni u tminama propao, ni u mraku što je lice moje zastro.

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!