Job 10

我厌烦我的性命，必由著自己述说我的哀情；因心里苦恼，我要说话，

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

对　神说：不要定我有罪，要指示我，你为何与我争辩？

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

你手所造的，你又欺压，又藐视，却光照恶人的计谋。这事你以为美吗？

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

你的眼岂是肉眼？你查看岂像人查看吗？

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

你的日子岂像人的日子，你的年岁岂像人的年岁，

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

就追问我的罪孽，寻察我的罪过吗？

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

其实，你知道我没有罪恶，并没有能救我脱离你手的。

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

你的手创造我，造就我的四肢百体，你还要毁灭我。

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

求你记念─制造我如抟泥一般，你还要使我归于尘土吗？

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

你不是倒出我来好像奶，使我凝结如同奶饼吗？

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

你以皮和肉为衣给我穿上，用骨与筋把我全体联络。

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

你将生命和慈爱赐给我；你也眷顾保全我的心灵。

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

然而，你待我的这些事早已藏在你心里；我知道你久有此意。

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

我若犯罪，你就察看我，并不赦免我的罪孽。

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

我若行恶，便有了祸；我若为义，也不敢抬头，正是满心羞愧，眼见我的苦情。

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

我若昂首自得，你就追捕我如狮子，又在我身上显出奇能。

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

你重立见证攻击我，向我加增恼怒，如军兵更换著攻击我。

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

你为何使我出母胎呢？不如我当时气绝，无人得见我；

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

这样，就如没有我一般，一出母胎就被送入坟墓。

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

我的日子不是甚少吗？求你停手宽容我，叫我在往而不返之先─就是往黑暗和死荫之地以先─可以稍得畅快。

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

并入上一节

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

那地甚是幽暗，是死荫混沌之地；那里的光好像幽暗。

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...