Luke 16

dicebat autem et ad discipulos suos homo quidam erat dives qui habebat vilicum et hic diffamatus est apud illum quasi dissipasset bona ipsius

Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.

et vocavit illum et ait illi quid hoc audio de te redde rationem vilicationis tuae iam enim non poteris vilicare

І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.

ait autem vilicus intra se quid faciam quia dominus meus aufert a me vilicationem fodere non valeo mendicare erubesco

І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.

scio quid faciam ut cum amotus fuero a vilicatione recipiant me in domos suas

Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.

convocatis itaque singulis debitoribus domini sui dicebat primo quantum debes domino meo

І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?

at ille dixit centum cados olei dixitque illi accipe cautionem tuam et sede cito scribe quinquaginta

А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.

deinde alio dixit tu vero quantum debes qui ait centum choros tritici ait illi accipe litteras tuas et scribe octoginta

А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.

et laudavit dominus vilicum iniquitatis quia prudenter fecisset quia filii huius saeculi prudentiores filiis lucis in generatione sua sunt

І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

et ego vobis dico facite vobis amicos de mamona iniquitatis ut cum defeceritis recipiant vos in aeterna tabernacula

І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.

qui fidelis est in minimo et in maiori fidelis est et qui in modico iniquus est et in maiori iniquus est

Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.

si ergo in iniquo mamona fideles non fuistis quod verum est quis credet vobis

Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?

et si in alieno fideles non fuistis quod vestrum est quis dabit vobis

І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?

nemo servus potest duobus dominis servire aut enim unum odiet et alterum diliget aut uni adherebit et alterum contemnet non potestis Deo servire et mamonae

Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!

audiebant autem omnia haec Pharisaei qui erant avari et deridebant illum

Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

et ait illis vos estis qui iustificatis vos coram hominibus Deus autem novit corda vestra quia quod hominibus altum est abominatio est ante Deum

Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.

lex et prophetae usque ad Iohannem ex eo regnum Dei evangelizatur et omnis in illud vim facit

Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.

facilius est autem caelum et terram praeterire quam de lege unum apicem cadere

Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.

omnis qui dimittit uxorem suam et ducit alteram moechatur et qui dimissam a viro ducit moechatur

Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.

homo quidam erat dives et induebatur purpura et bysso et epulabatur cotidie splendide

Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

et erat quidam mendicus nomine Lazarus qui iacebat ad ianuam eius ulceribus plenus

Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,

cupiens saturari de micis quae cadebant de mensa divitis sed et canes veniebant et lingebant ulcera eius

і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...

factum est autem ut moreretur mendicus et portaretur ab angelis in sinum Abrahae mortuus est autem et dives et sepultus est in inferno

Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.

elevans oculos suos cum esset in tormentis videbat Abraham a longe et Lazarum in sinu eius

І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

et ipse clamans dixit pater Abraham miserere mei et mitte Lazarum ut intinguat extremum digiti sui in aqua ut refrigeret linguam meam quia crucior in hac flamma

І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

et dixit illi Abraham fili recordare quia recepisti bona in vita tua et Lazarus similiter mala nunc autem hic consolatur tu vero cruciaris

Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

et in his omnibus inter nos et vos chasma magnum firmatum est ut hii qui volunt hinc transire ad vos non possint neque inde huc transmeare

А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

et ait rogo ergo te pater ut mittas eum in domum patris mei

А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,

habeo enim quinque fratres ut testetur illis ne et ipsi veniant in locum hunc tormentorum

бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!

et ait illi Abraham habent Mosen et prophetas audiant illos

Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!

at ille dixit non pater Abraham sed si quis ex mortuis ierit ad eos paenitentiam agent

А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.

ait autem illi si Mosen et prophetas non audiunt neque si quis ex mortuis resurrexerit credent

Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!