Acts 16

І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім'я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен.

pervenit autem in Derben et Lystram et ecce discipulus quidam erat ibi nomine Timotheus filius mulieris iudaeae fidelis patre gentili

Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.

huic testimonium reddebant qui in Lystris erant et Iconii fratres

Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен.

hunc voluit Paulus secum proficisci et adsumens circumcidit eum propter Iudaeos qui erant in illis locis sciebant enim omnes quod pater eius gentilis esset

Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.

cum autem pertransirent civitates tradebant eis custodire dogmata quae erant decreta ab apostolis et senioribus qui essent Hierosolymis

А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.

et ecclesiae quidem confirmabantur fide et abundabant numero cotidie

А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.

transeuntes autem Frygiam et Galatiae regionem vetati sunt a Sancto Spiritu loqui verbum in Asia

Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.

cum venissent autem in Mysiam temptabant ire Bithyniam et non permisit eos Spiritus Iesu

Обминувши ж Мізію, прибули до Троади.

cum autem pertransissent Mysiam descenderunt Troadem

І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!

et visio per noctem Paulo ostensa est vir macedo quidam erat stans et deprecans eum et dicens transiens in Macedoniam adiuva nos

Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію.

ut autem visum vidit statim quaesivimus proficisci in Macedoniam certi facti quia vocasset nos Deus evangelizare eis

Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,

navigantes autem a Troade recto cursu venimus Samothraciam et sequenti die Neapolim

звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.

et inde Philippis quae est prima partis Macedoniae civitas colonia eramus autem in hac urbe diebus aliquot conferentes

Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились.

die autem sabbatorum egressi sumus foras portam iuxta flumen ubi videbatur oratio esse et sedentes loquebamur mulieribus quae convenerant

Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.

et quaedam mulier nomine Lydia purpuraria civitatis Thyatirenorum colens Deum audivit cuius Dominus aperuit cor intendere his quae dicebantur a Paulo

А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.

cum autem baptizata esset et domus eius deprecata est dicens si iudicastis me fidelem Domino esse introite in domum meam et manete et coegit nos

І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.

factum est autem euntibus nobis ad orationem puellam quandam habentem spiritum pythonem obviare nobis quae quaestum magnum praestabat dominis suis divinando

Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!

haec subsecuta Paulum et nos clamabat dicens isti homines servi Dei excelsi sunt qui adnuntiant vobis viam salutis

І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.

hoc autem faciebat multis diebus dolens autem Paulus et conversus spiritui dixit praecipio tibi in nomine Iesu Christi exire ab ea et exiit eadem hora

А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.

videntes autem domini eius quia exivit spes quaestus eorum adprehendentes Paulum et Silam perduxerunt in forum ad principes

Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,

et offerentes eos magistratibus dixerunt hii homines conturbant civitatem nostram cum sint Iudaei

і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.

et adnuntiant morem quem non licet nobis suscipere neque facere cum simus Romani

І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.

et concurrit plebs adversus eos et magistratus scissis tunicis eorum iusserunt virgis caedi

І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.

et cum multas plagas eis inposuissent miserunt eos in carcerem praecipientes custodi ut diligenter custodiret eos

Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди.

qui cum tale praeceptum accepisset misit eos in interiorem carcerem et pedes eorum strinxit in ligno

А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх.

media autem nocte Paulus et Silas adorantes laudabant Deum et audiebant eos qui in custodia erant

І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...

subito vero terraemotus factus est magnus ita ut moverentur fundamenta carceris et aperta sunt statim ostia omnia et universorum vincula soluta sunt

Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені.

expergefactus autem custos carceris et videns apertas ianuas carceris evaginato gladio volebat se interficere aestimans fugisse vinctos

А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!

clamavit autem Paulus magna voce dicens nihil feceris tibi mali universi enim hic sumus

Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.

petitoque lumine introgressus est et tremefactus procidit Paulo et Silae

І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?

et producens eos foras ait domini quid me oportet facere ut salvus fiam

А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.

at illi dixerunt crede in Domino Iesu et salvus eris tu et domus tua

І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.

et locuti sunt ei verbum Domini cum omnibus qui erant in domo eius

І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.

et tollens eos in illa hora noctis lavit plagas eorum et baptizatus est ipse et omnes eius continuo

І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.

cumque perduxisset eos in domum suam adposuit eis mensam et laetatus est cum omni domo sua credens Deo

А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей!

et cum dies factus esset miserunt magistratus lictores dicentes dimitte homines illos

І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ідіть!

nuntiavit autem custos carceris verba haec Paulo quia miserunt magistratus ut dimittamini nunc igitur exeuntes ite in pace

А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть нас!

Paulus autem dixit eis caesos nos publice indemnatos homines romanos miserunt in carcerem et nunc occulte nos eiciunt non ita sed veniant

Ці ж слова поліційні слуги донесли начальникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони.

et ipsi nos eiciant nuntiaverunt autem magistratibus lictores verba haec timueruntque audito quod Romani essent

І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.

et venientes deprecati sunt eos et educentes rogabant ut egrederentur urbem

І, вийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.

exeuntes autem de carcere introierunt ad Lydiam et visis fratribus consolati sunt eos et profecti sunt