Job 26

А Йов відповів та й сказав:

Eyüp şöyle yanıtladı:

Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?

“Çaresize nasıl yardım ettin! Güçsüz pazıyı nasıl kurtardın!

Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

Bilge olmayana ne öğütler verdin! Sağlam bilgiyi pek güzel öğrettin!

Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?

Bu sözleri kime söyledin? Senin ağzından konuşan ruh kimin?

Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.

“Suların ve sularda yaşayanların altında Ölüler titriyor.

Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.

Tanrı’nın önünde ölüler diyarı çıplaktır, Yıkım diyarı örtüsüz.

Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.

O boşluğun üzerine kuzey göklerini yayar, Hiçliğin üzerine dünyayı asar.

Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.

Bulutların içine suları sarar, Bulutlar yırtılmaz onların ağırlığı altında.

Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

Dolunayın yüzünü örter, Üstüne bulutlarını serper.

На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.

Suların yüzeyine sınır çizer Işıkla karanlığın ayrıldığı yerde.

Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.

Göklerin direkleri sarsılır, Şaşkına dönerler O azarlayınca.

Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.

Gücüyle denizi çalkalar, Ustaca Rahav’ı vurur.

Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.

Gökler O’nun soluğuyla açılır, O’nun eli parçalar kaçan yılanı.

Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...

Bunlar yaptıklarının küçücük parçaları, O’ndan duyduğumuz hafif bir fısıltıdır. Gürleyen gücünü kim anlayabilir?”