Job 10

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Ang aking kaluluwa ay nalulunos sa aking buhay; aking palalayain ang aking daing; ako'y magsasalita sa kapaitan ng aking kaluluwa.

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Sasabihin ko sa Dios: Huwag mo akong hatulan; ipakilala mo sa akin kung bakit nakikipagtalo ka sa akin.

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Mabuti ba sa iyo na ikaw ay mamighati, na iyong itakuwil ang gawa ng iyong mga kaaway, at iyong pasilangin ang payo ng masama?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Ikaw ba'y may mga matang laman, o nakakakita ka bang gaya ng pagkakita ng tao?

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

Ang iyo bang mga kaarawan ay gaya ng mga kaarawan ng tao, o ang iyong mga taon ay gaya ng mga kaarawan ng tao,

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

Upang ikaw ay magsiyasat ng aking kasamaan, at magusisa ng aking kasalanan,

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

Bagaman iyong nalalaman na ako'y hindi masama; at walang makapagliligtas sa iyong kamay?

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Ang iyong mga kamay ang siyang lumalang at nagbigay anyo sa akin sa buong palibot; gayon ma'y pinahihirapan mo ako.

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Iyong alalahanin, isinasamo ko sa iyo, na ako'y iyong binigyang anyo na gaya ng putik; at iuuwi mo ba ako uli sa pagkaalabok?

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

Hindi mo ba ako ibinuhos na parang gatas, at binuo mo akong parang keso?

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

Ako'y binihisan mo ng balat at laman, at sinugpong mo ako ng mga buto at mga litid.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Ako'y pinagkalooban mo ng buhay at kagandahang-loob, at pinamalagi ang aking diwa ng iyong pagdalaw.

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Gayon ma'y ang mga bagay na ito ay iyong ikinubli sa iyong puso; talastas ko na ito'y sa iyo:

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Kung ako'y magkasala, iyo nga akong tinatandaan, at hindi mo ako patatawarin sa aking kasamaan.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Kung ako'y maging masama, sa aba ko; at kung ako'y maging matuwid, hindi ko man itataas ang aking ulo; yamang puspos ng kakutyaan, at ng pagmamasid niring kadalamhatian.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

At kung ang aking ulo ay mataas, iyong hinuhuli akong parang leon: at napakikita ka uling kagilagilalas sa akin.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Iyong binabago ang iyong mga pagsaksi laban sa akin, at dinaragdagan mo ang iyong galit sa akin; paninibago at pakikipagbaka ang sumasaakin.

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

Bakit mo nga ako inilabas mula sa bahay-bata? Napatid sana ang aking hininga, at wala nang matang nakakita pa sa akin.

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Ako sana'y naging parang hindi nabuhay; nadala sana ako mula sa bahay-bata hanggang sa libingan,

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

Hindi ba kaunti ang aking mga araw? paglikatin mo nga, at ako'y iyong bayaan, upang ako'y maginhawahan ng kaunti,

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

Bago ako manaw doon na hindi ako babalik, sa lupain ng kadiliman at ng lilim ng kamatayan;

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

Ang lupain na dilim, na gaya ng salimuot na kadiliman; lupain ng lilim ng kamatayan, na walang anomang ayos, at doon sa ang liwanag ay gaya ng salimuot na kadiliman.