Job 23

А Йов відповів та й сказав:

Därefter tog Job till orda och sade:

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

 Också i dag vill min klaga göra uppror.  Min hand kännes matt för min suckans skull.

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

 Om jag blott visste huru jag skulle finna honom,  huru jag kunde komma dit där han bor!

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

 Jag skulle då lägga fram för honom min sak  och fylla min mun med bevis.

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

 Jag ville väl höra vad han kunde svara mig,  och förnimma vad han skulle säga till mig.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

 Icke med övermakt finge han bekämpa mig,  nej, han borde allenast lyssna till mig.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

 Då skulle hans motpart stå här såsom en redlig man,  ja, då skulle jag för alltid komma undan min domare.

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

 Men går jag mot öster, så är han icke där;  går jag mot väster, så varsnar jag honom ej;

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

 har han något att skaffa i norr, jag skådar honom icke;  döljer han sig i söder, jag ser honom ej heller där.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

 Han vet ju vilken väg jag har vandrat;  han har prövat mig, och jag har befunnits lik guld.

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

 Vid hans spår har min for hållit fast,  hans väg har jag följt, utan att vika av.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

 Från hans läppars bud har jag icke gjort något avsteg;  mer än egna rådslut har jag aktat hans muns tal.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

 Men hans vilja är orygglig; vem kan hindra honom?  Vad honom lyster, det gör han ock.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

 Ja, han giver mig fullt upp min beskärda del,  och mycket av samma slag har han ännu i förvar.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

 Därför gripes jag av förskräckelse för hans ansikte;  när jag betänker det, fruktar jag för honom.

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

 Det är Gud som har gjort mitt hjärta försagt,  den Allsmäktige är det som har vållat min förskräckelse,

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

 ty jag fick icke förgås, innan mörkret kom,  dödsnatten undanhöll han mig.