Job 24

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

Nahoana no tsy misy fotoan'andro voatendrin'ny Tsitoha, ary nahoana no tsy hitan'ny mahalala Azy izany androny Izany?

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

Misy mamindra fari-tany sy mangalatra omby aman'ondry sady miandry azy.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

Mandroaka ny borikin'ny kamboty izy, ary maka ny ombin'ny mpitondratena ho tsatòka.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

Manosika ny mahantra hiala amin'ny lalana izy, ka dia miery azy avokoa ny malahelo amin'ny tany.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

Indro, tahaka ny fivoaky ny boriki-dia any an-efitra no fivoak'ireny ho amin'ny asany hiremby; Ny tani-hay no ahazoany hanina ho an'ny zanany.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

Any an-tsaha izy maka vilona sy mitsimpontsimpona ny voaloboky ny ratsy fanahy.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

Mandry mitanjaka amin'ny alina izy, satria tsy manan-damba, ka dia tsy manana firakotra amin'ny hatsiaka;

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

Kotsan'ny ranonoram-baratra any an-tendrombohitra izy, ka mitampisaka amin'ny vatolampy, fa tsy manam-pialofana.

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

Misarika ny kamboty eo am-pinonoana izy ary maka tsatòka amin'ny ory.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

Mandeha mitsaitsaika ireo, fa mitanjaka tsy manan-kitafy, ary noana eo am-pitondrana ny amboaram-bary.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

Manao diloilo eo anatin'ny tambohon'ny mpampahory azy izy; Ary manosihosy ny famiazam-boaloboka izy, nefa mangetaheta ihany.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

Mitrona ny lehilahy ao an-tanana, ary mitaraina ny fanahin'ny voalefona; Nefa tsy ahoan'Andriamanitra akory ny ratsy atao.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

Ireny no mpikomy amin'ny mazava; Tsy mba mihevitra ny lalany izy, na mitoetra eo amin'ny alehany.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

Raha vao mangiran-dratsy, dia mifoha ny mpamono olona; Mamono ny ory sy ny malahelo izy, ary nony alina, dia tahaka ny mpangalatra.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

Ny mason'ny mpijangajanga miandry ny maizimaizina, ka hoy izy: Tsy misy hahalala ahy ka dia manao very maso izy.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

Misy manamy trano nony maizina; Nefa nony antoandro dia miery izy; Tsy mahalala ny mazava izy;

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

Fa ny aizim-pito no marainan'ireo rehetra ireo; Satria efa mahazatra azy ny fampahatahoran'ny aizim-pito izy.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

Mitsinkafona paohin'ny rano izy; Voaozona ny anjarany eo amin'ny tany; Tsy mivily ho amin'ny lalana mankeny amin'ny tanim-boaloboka izy.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

Toy ny andevonan'ny maina sy ny mafana ny ranom-panala no andevonan'ny fiainan-tsi-hita ny mpanota.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

Manadino azy ny vohoka; manjary hanim-py ho an'ny olitra izy ka tsy tsarovana intsony; Ary tapaka tahaka ny hazo ny ratsy fanahy,

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

Dia ilay nandroba ny momba izay tsy niteraka ary tsy nanisy soa ny mpitondratena.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

Kanefa halavain'Andriamanitra amin'ny heriny ny andron'ny olo-mahery; Mitsangana indray ireo, na dia tsy nanampo izay ho velona intsony aza.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

Ataony mandry fahizay sy tsara tohana izy, sady tsinjoviny mandrakariva ny lalany.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

Nasandratra izy, kanjo vetivety dia tsy ao intsony, dia mihalevona izy ka otazana tahaka ny olona rehetra, ary tangosana tahaka ny salohim-bary.

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?

Raha tsy izany, dia aoka hisy hamaky lainga ahy ka hampiseho ny teniko ho tsinontsinona.