Romans 2

Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

Therefore thou art inexcusable, O man, whosoever thou art that judgest: for wherein thou judgest another, thou condemnest thyself; for thou that judgest doest the same things.

А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

But we are sure that the judgment of God is according to truth against them which commit such things.

Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?

And thinkest thou this, O man, that judgest them which do such things, and doest the same, that thou shalt escape the judgment of God?

Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?

Or despisest thou the riches of his goodness and forbearance and longsuffering; not knowing that the goodness of God leadeth thee to repentance?

Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,

But after thy hardness and impenitent heart treasurest up unto thyself wrath against the day of wrath and revelation of the righteous judgment of God;

що кожному віддасть за його вчинками:

Who will render to every man according to his deeds:

тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,

To them who by patient continuance in well doing seek for glory and honour and immortality, eternal life:

а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.

But unto them that are contentious, and do not obey the truth, but obey unrighteousness, indignation and wrath,

Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,

Tribulation and anguish, upon every soul of man that doeth evil, of the Jew first, and also of the Gentile;

а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.

But glory, honour, and peace, to every man that worketh good, to the Jew first, and also to the Gentile:

Бо не дивиться Бог на обличчя!

For there is no respect of persons with God.

Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.

For as many as have sinned without law shall also perish without law: and as many as have sinned in the law shall be judged by the law;

Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.

(For not the hearers of the law are just before God, but the doers of the law shall be justified.

Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,

For when the Gentiles, which have not the law, do by nature the things contained in the law, these, having not the law, are a law unto themselves:

що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,

Which shew the work of the law written in their hearts, their conscience also bearing witness, and their thoughts the mean while accusing or else excusing one another;)

дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

In the day when God shall judge the secrets of men by Jesus Christ according to my gospel.

Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,

Behold, thou art called a Jew, and restest in the law, and makest thy boast of God,

і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,

And knowest his will, and approvest the things that are more excellent, being instructed out of the law;

і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві,

And art confident that thou thyself art a guide of the blind, a light of them which are in darkness,

виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.

An instructor of the foolish, a teacher of babes, which hast the form of knowledge and of the truth in the law.

Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!

Thou therefore which teachest another, teachest thou not thyself? thou that preachest a man should not steal, dost thou steal?

Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!

Thou that sayest a man should not commit adultery, dost thou commit adultery? thou that abhorrest idols, dost thou commit sacrilege?

Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!

Thou that makest thy boast of the law, through breaking the law dishonourest thou God?

Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.

For the name of God is blasphemed among the Gentiles through you, as it is written.

Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням.

For circumcision verily profiteth, if thou keep the law: but if thou be a breaker of the law, thy circumcision is made uncircumcision.

Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

Therefore if the uncircumcision keep the righteousness of the law, shall not his uncircumcision be counted for circumcision?

І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?

And shall not uncircumcision which is by nature, if it fulfil the law, judge thee, who by the letter and circumcision dost transgress the law?

Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

For he is not a Jew, which is one outwardly; neither is that circumcision, which is outward in the flesh:

але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.

But he is a Jew, which is one inwardly; and circumcision is that of the heart, in the spirit, and not in the letter; whose praise is not of men, but of God.