Luke 5

І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.

And it came to pass, that, as the people pressed upon him to hear the word of God, he stood by the lake of Gennesaret,

І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.

And saw two ships standing by the lake: but the fishermen were gone out of them, and were washing their nets.

І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.

And he entered into one of the ships, which was Simon's, and prayed him that he would thrust out a little from the land. And he sat down, and taught the people out of the ship.

А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.

Now when he had left speaking, he said unto Simon, Launch out into the deep, and let down your nets for a draught.

А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.

And Simon answering said unto him, Master, we have toiled all the night, and have taken nothing: nevertheless at thy word I will let down the net.

А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...

And when they had this done, they inclosed a great multitude of fishes: and their net brake.

І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.

And they beckoned unto their partners, which were in the other ship, that they should come and help them. And they came, and filled both the ships, so that they began to sink.

А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

When Simon Peter saw it, he fell down at Jesus' knees, saying, Depart from me; for I am a sinful man, O Lord.

Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

For he was astonished, and all that were with him, at the draught of the fishes which they had taken:

також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!

And so was also James, and John, the sons of Zebedee, which were partners with Simon. And Jesus said unto Simon, Fear not; from henceforth thou shalt catch men.

І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.

And when they had brought their ships to land, they forsook all, and followed him.

А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!

And it came to pass, when he was in a certain city, behold a man full of leprosy: who seeing Jesus fell on his face, and besought him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.

А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...

And he put forth his hand, and touched him, saying, I will: be thou clean. And immediately the leprosy departed from him.

І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.

And he charged him to tell no man: but go, and shew thyself to the priest, and offer for thy cleansing, according as Moses commanded, for a testimony unto them.

А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.

But so much the more went there a fame abroad of him: and great multitudes came together to hear, and to be healed by him of their infirmities.

Він же відходив на місце самотнє й молився.

And he withdrew himself into the wilderness, and prayed.

І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

And it came to pass on a certain day, as he was teaching, that there were Pharisees and doctors of the law sitting by, which were come out of every town of Galilee, and Judæa, and Jerusalem: and the power of the Lord was present to heal them.

і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.

And, behold, men brought in a bed a man which was taken with a palsy: and they sought means to bring him in, and to lay him before him.

Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.

And when they could not find by what way they might bring him in because of the multitude, they went upon the housetop, and let him down through the tiling with his couch into the midst before Jesus.

І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!

And when he saw their faith, he said unto him, Man, thy sins are forgiven thee.

А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...

And the scribes and the Pharisees began to reason, saying, Who is this which speaketh blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?

Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?

But when Jesus perceived their thoughts, he answering said unto them, What reason ye in your hearts?

Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?

Whether is easier, to say, Thy sins be forgiven thee; or to say, Rise up and walk?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

But that ye may know that the Son of man hath power upon earth to forgive sins, (he said unto the sick of the palsy,) I say unto thee, Arise, and take up thy couch, and go into thine house.

І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

And immediately he rose up before them, and took up that whereon he lay, and departed to his own house, glorifying God.

І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...

And they were all amazed, and they glorified God, and were filled with fear, saying, We have seen strange things to day.

Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!

And after these things he went forth, and saw a publican, named Levi, sitting at the receipt of custom: and he said unto him, Follow me.

І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

And he left all, rose up, and followed him.

І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.

And Levi made him a great feast in his own house: and there was a great company of publicans and of others that sat down with them.

Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?

But their scribes and Pharisees murmured against his disciples, saying, Why do ye eat and drink with publicans and sinners?

А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.

And Jesus answering said unto them, They that are whole need not a physician; but they that are sick.

Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

I came not to call the righteous, but sinners to repentance.

Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?

And they said unto him, Why do the disciples of John fast often, and make prayers, and likewise the disciples of the Pharisees; but thine eat and drink?

Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?

And he said unto them, Can ye make the children of the bridechamber fast, while the bridegroom is with them?

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...

But the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, and then shall they fast in those days.

Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.

And he spake also a parable unto them; No man putteth a piece of a new garment upon an old; if otherwise, then both the new maketh a rent, and the piece that was taken out of the new agreeth not with the old.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

And no man putteth new wine into old bottles; else the new wine will burst the bottles, and be spilled, and the bottles shall perish.

Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.

But new wine must be put into new bottles; and both are preserved.

І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!

No man also having drunk old wine straightway desireth new: for he saith, The old is better.