Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Dávidé. Perelj Uram a velem perlőkkel; harczolj a velem harczolókkal.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Ragadj paizst és vértet, és kelj föl segítségemre.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Szegezz dárdát és rekeszd el üldözőim útját, mondd lelkemnek: Én vagyok segítséged.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Szégyen, gyalázat érje azokat, a kik lelkemet keresik; vettessenek hátra és piruljanak, a kik vesztemet koholják.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Legyenek olyanok, mint a polyva a szél előtt; az Úrnak angyala verdesse *őket.*

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Legyen útjok sötét, csuszamlós, s az Úrnak angyala kergesse őket.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Mert ok nélkül vetették elém titkon vont hálójokat, és ok nélkül ástak vermet az én lelkemnek.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Érje őt romlás váratlanul, fogja meg hálója, a melyet kivetett, essék belé a veszedelembe.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

Az én lelkem pedig vigad majd az Úrban, örvendezve szabadításában.

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Minden tetemem ezt mondja majd: Kicsoda olyan, mint te, Uram?! A ki megszabadítod a nyomorultat a nála erősebbtől, a szegényt és szűkölködőt az ő megrablójától.

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Erőszakos tanúk állnak elő; azt kérdezik tőlem, a miről nem tudok.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Jóért roszszal fizetnek meg nékem, megrabolják lelkemet.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Pedig én az ő betegségökben gyászba öltöztem, bőjttel gyötörtem lelkemet, imádságom kebelemre vissza-vissza szállt.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Mintha barátom, testvérem volna, úgy jártam-keltem *érte;* mintha anyámat siratnám, úgy jártam bútól meghajolva:

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Ők pedig örültek az én bukásomon és összegyűltek; összegyűltek ellenem a rágalmazók, tudtom nélkül gyaláztak és nem nyugodtak,

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Ingyenélők léha csúfkodásai közt fogaikat vicsorgatva rám.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Oh Uram, meddig nézed? Szabadítsd meg lelkemet tombolásaiktól, az oroszlánkölyköktől az én egyetlenemet.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Dicsérlek a nagy gyülekezetben, az erős nép között magasztallak téged.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Ne örüljenek rajtam az én hazug ellenségeim, méltatlan gyűlölőim se hunyorgassanak rám.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Mert nem beszélnek békességet, hanem a kik békességesek e földön, azok ellen álnok dolgokat koholnak.

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Föltátották rám szájokat, azt mondták: Haha! Haha! Látta a szemünk.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Láttad, oh Uram - ne hallgass, oh Uram; ne légy távol tőlem!

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Serkenj föl, ébredj ítéletemre, oh Uram, Istenem, az én ügyemért.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Ítélj meg engem a te igazságod szerint, oh Uram, Istenem, hogy ne öröljenek rajtam!

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Ne mondhassák szívökben: Örülj mi lelkünk! Ne mondhassák: Elnyeltük őt!

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Szégyenüljenek meg, piruljanak együttesen, a kik bajomnak örülnek; szégyen és gyalázat borítsa be őket, a kik felfuvalkodtak ellenem.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Vigadjanak és örüljenek, a kik kivánják az én igazságomat, hadd mondják mindenkor: Nagy az Úr, a ki kivánja az ő szolgájának békességét.

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

Az én nyelvem pedig hirdetni fogja a te igazságodat, a te dicsőségedet minden napon.