Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Davidin Psalmi. Riitele, Herra, riitaveljeini kanssa: sodi vihollisiani vastaan.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Tempaa kilpi ja keihäs, ja nouse minua auttamaan.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Sivalla ase ja suojele minua sortajiani vastaan: sano sielulleni: minä olen apus.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Häpiään ja pilkkaan tulkoon kaikki, jotka sieluani väijyvät: palatkoon takaperin ja nauruksi tulkoon, jotka minulle pahaa suovat.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Olkoon he niinkuin akanat tuulessa; ja Herran enkeli sysätköön heitä pois.

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Heidän tiensä olkaan pimiä ja niljakas; ja Herran enkeli vainotkoon heitä.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Sillä he ovat ilman syytä verkkonsa virittäneet minua kadottaaksensa, ja ilman syytä ovat sielulleni kaivaneet haudan.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Tulkoon hänelle vaiva, jota ei hän tiedä, ja verkko, jonka hän viritti, käsittäköön hänen: siihen hän langetkoon.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

Mutta minun sieluni iloitkoon Herrassa ja riemuitkaan hänen avustansa.

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Kaikki minun luuni sanokaan: Herra, kuka on sinun vertaises? sinä joka päästät nöyrän väkevämmän käsistä, raadollisen ja köyhän raatelialtansa.

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Väärät todistajat astuvat edes, jotka minua niihin soimaavat, joista en mitään tiedä.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

He tekevät minulle pahaa hyvästä, minulle mielikarvaudeksi.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Mutta minä, kuin he sairastivat, puin säkin päälleni, vaivasin itsiäni paastolla, ja rukoilin sydämestäni;

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Minä käytin itseni kuin he olisivat olleet minun ystäväni ja veljeni: niinkuin se joka äitiänsä murehtii, kävin minä kumarruksissa murhevaatteissa.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Mutta he iloitsevat minun vahingostani ja kokoontuvat: ontuvat myös kokoovat heitänsä havaitsematta minua vastaan, he repivät ja ei lakkaa.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Ulkokullattuin seassa, jotka leipäkyrsänkin tähden pilkkaavat, kiristävät he hampaitansa minun päälleni.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Herra, kuinka kauvan sinä tätä katselet? Päästä siis sieluni heidän hävityksestänsä, ja yksinäiseni nuorista jalopeuroista.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Minä kiitän sinua suuressa seurakunnassa; paljon kansan keskellä minä sinua ylistän.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Älä salli niiden iloita minusta, jotka syyttömästi minun viholliseni ovat, eli silmää iskeä, jotka minua ilman syytä vihaavat.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Sillä ei he puhu ystävällisesti, vaan etsivät vääriä syitä hiljaisia vastaan maan päällä,

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Ja levittävät kitansa avaralta minua vastaan, ja sanovat: niin, niin: sen me mielellämme näemme.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Herra, sinä sen myös näet, älä siis vaiti ole: Herra, älä kaukana ole minusta.

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Herää ja nouse katsomaan minun oikeuttani ja asiatani, minun Jumalani ja Herrani.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Herra minun Jumalani, tuomitse minua vanhurskautes jälkeen, ettei he riemuitsisi minusta.

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Älä salli heidän sydämissänsä sanoa: niin, niin me tahdomme; ja älä anna heidän sanoa: me olemme hänen nielleet.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Häväistäköön ja nauruksi joutukoon kaikki, jotka onnettomuudestani iloitsevat: puetettakoon häpiällä ja pilkalla, jotka itsiänsä minusta kerskaavat.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Iloitkaan ja riemuitkaan, jotka minun vanhurskauttani rakastavat, ja sanokaan aina: Herra olkoon suuresti kiitetty, joka suo palveliallensa rauhan.

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

Ja minun kieleni puhuu sinun vanhurskauttas, ja kiittää sinua joka päivä.