Isaiah 32

Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
Se, en Konge skal herske med Retfærd, Fyrster styre med Ret,
І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...
hver af dem som Læ imod Storm og Ly imod Regnskyl, som Bække i Ørk, som en vældig Klippes Skygge i tørstende Land.
І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
De seendes Øjne skal ej være blinde, de hørendes Ører skal lytte;
І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
letsindiges Hjerte skal nemme Kundskab, stammendes Tunge tale flydende, rent.
Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
Dåren skal ikke mer kaldes ædel, højsindet ikke Skalken.
бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
Thi Dåren taler kun Dårskab, hans Hjerte udtænker Uret for at øve Niddingsværk og prædike Frafald fra HERREN, lade den sultne være tom og den tørstige mangle Vand.
А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
Skalkens Midler er onde, han oplægger lumske Råd for at ødelægge arme med Løgn, skønt Fattigmand godtgør sin Ret.
а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
Men den ædle har ædelt for og står fast i, hvad ædelt er.
Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
Op, hør min Røst, I sorgløse Kvinder, I trygge Døtre, lyt til min Tale!
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
Om År og Dag skal I trygge skælve, thi med Vinhøst er det ude, der kommer ej Frugthøst.
Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
Bæv, I sorgløse, skælv, I trygge, klæd jer af og blot jer, bind Sæk om Lænd;
За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
slå jer for Brystet og klag over yndige Marker, frugtbare Vinstokke,
На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
mit Folks med Tidseltorn dækkede Jord, ja, hvert Glædens Hus, den jublende By!
Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
Thi Paladset er øde, Bylarmen standset, Ofel med Tårnet en Grushob for evigt, Vildæslers Fryd, en Græsgang for Hjorde -
аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
til Ånd fra det høje udgydes over os. Da bliver Ørkenen til Frugthave, Frugthaven regnes for Skov.
Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
Ret fæster Bo i Ørkenen, i Frugthaven dvæler Retfærd;
І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
Retfærds Frugt bliver Fred og Rettens Vinding Tryghed for evigt.
І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
Da bor mit Folk i Fredens Hjem, i trygge Boliger, sorgfri Pauluner.
І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
Skoven styrter helt, Byen bøjes dybt.
Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!
Salige I, som sår ved alle Vande, lader Okse og Æsel frit løbe om!