Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Žalm Davidův. Suď se, Hospodine, s těmi, kteříž se se mnou soudí; bojuj proti těm, kteříž proti mně bojují.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Pochyť štít a pavézu, a povstaň mi ku pomoci.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Vezmi i kopí, a vyjdi vstříc těm, kteříž táhnou proti mně. Rciž duši mé: Spasení tvé jáť jsem.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Nechať se zahanbí a zapýří ti, kteříž hledají duše mé; zpět ať jsou obráceni a zahanbeni ti, kteříž mi zlé obmýšlejí.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Ať jsou jako plevy před větrem, a anděl Hospodinův rozptylujž je.

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Cesta jejich budiž temná a plzká, a anděl Hospodinův stihej je.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Nebo jsou bez příčiny polékli v jámě osídlo své, bez příčiny vykopali jámu duši mé.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Připadniž na ně setření, jehož se nenadáli, a sít jejich, kterouž ukryli, ať je uloví; s hřmotem ať do ní vpadnou.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

Duše má pak ať se veselí v Hospodinu, a ať raduje se v spasení jeho.

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

A tuť všecky kosti mé řeknou: Hospodine, kdo jest podobný tobě, ješto vytrhuješ ztrápeného z moci toho, kterýž nad něj silnější jest, tolikéž chudého a nuzného od toho, kterýž ho násilně loupí?

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Povstávají svědkové lživí, a na to, o čemž nevím, dotazují se mne.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Zlým za dobré mi se odplacují, duše mé zbaviti mne chtíce,

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Ježto já v nemoci jejich pytlem jsem se přiodíval, duši svou postem trápil, a sám u sebe za ně často se modlil.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Jako k příteli, jako k bratru vlastnímu jsem chodíval; jakožto ten, kterýž po matce kvílí, smutek nesa, tak jsem se ponižoval.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Ale oni z mého zlého radovali se, a rotili se; shromažďovali se proti mně i ti nejnevážnější, o čemž jsem nevěděl; utrhali mi, a nemlčeli.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

S pokrytci, posměvači, fatkáři škřipěli na mne zuby svými.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Pane, dlouho-liž se dívati budeš? Vytrhni duši mou od zhouby jejich, od lvů jedinkou mou.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

I budu tě oslavovati v shromáždění velikém, ve množství lidu tebe chváliti budu.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Nechažť se nade mnou neradují ti, kteříž bezprávně ke mně se nepřátelsky mají; ti, kteříž mne nenávidí bez příčiny, ať nemhourají očima.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Neboť nemluví ku pokoji, ale proti pokojným na zemi slova lstivá vymýšlejí.

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Anobrž rozdírají proti mně ústa svá, a říkají: Hahá, hahá, jižť vidí oko naše.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Vidíš ty to, Hospodine, neodmlčujž se, Pane, nevzdalujž se ode mne.

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Probudiž se a prociť k soudu mému, Bože můj a Pane můj, k obhájení pře mé.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Suď mne podlé spravedlnosti své, Hospodine Bože můj, ať se neradují nade mnou.

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Ať neříkají v srdci svém: Měhoděk duši naší; ať neříkají: Sehltili jsme jej.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Ale ať se zahanbí a zapýří všickni radující se mému zlému, v stud a hanbu ať jsou oblečeni ti, kteříž se zpínají proti mně.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Ti pak, kteříž mi přejí mé spravedlnosti, ať plésají, a radují se, a ať říkají vždycky: Veleslaven budiž Hospodin, kterýž přeje pokoje služebníku svému.

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

I můj jazyk ohlašovati bude spravedlnost tvou, a na každý den chválu tvou.