Isaiah 32

Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.

Aj, v spravedlnosti kralovati bude král, a knížata v soudu panovati budou.

І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...

Nebo bude muž ten jako skrýše před větrem, a schrana před přívalem, jako potokové vod na místě suchém, jako stín skály veliké v zemi vyprahlé.

І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!

A oči vidoucích nebudou blíkati, a uši slyšících pozorovati budou.

І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.

Pročež srdce bláznů nabude umění, a jazyk zajikavých prostranně a světle mluviti bude.

Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,

Nebudeť více nazýván nešlechetný šlechetným, a skrbný nebude slouti štědrým.

бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!

Proto že nešlechetný o nešlechetnosti mluví, a srdce jeho skládá nepravost, jak by provodil ošemetnost, a mluvil proti Hospodinu scestné věci, jak by znuzil duši lačného, a nápoj žíznivému odjal.

А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,

Také i usilování skrbného jsou škodlivá; nebo nešlechetnosti obmýšlí, jak by k záhubě přivedl ponížené slovy lživými, a mluvil proti nuznému před soudem.

а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.

Ješto šlechetný obmýšlí šlechetné věci, a takovýť při tom, což šlechetného jest, státi bude.

Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!

Ženy lhostejné, vstaňte, slyšte hlas můj; dcery bezpečně sobě počínající, ušima pozorujte řeči mé.

Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!

Za mnohé dny a léta vichrovány budete, ó vy v bezpečnosti bydlící; nebo přestane vinobraní, a klizení úrod nepřijde.

Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!

Třestež se strachem, ó lhostejné, pohnětež se, bezpečně sobě počínající; svlecte se, a obnažte se, a přepašte se po bedrách.

За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...

Kvílíce nad prsy, nad poli výbornými a nad kmeny úrodnými.

На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...

Na zemi lidu mého trní a hloží vzejde, anobrž na všech domích veselých a městě plésajícím.

Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,

Nebo rozkošný palác opuštěn bude, hluk města přestane, hrad vysoký a věže obráceny budou v jeskyně na věčnost, k radosti divokým oslům, a ku pastvišti stádům.

аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!

Dokudž nebude vylit na nás duch s výsosti, a nebude obrácena poušť v pole úrodné, a pole úrodné za les počítáno.

Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.

I bude na poušti soud bydliti, a spravedlnost na poli úrodném přebývati.

І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.

A zjeví se skutek spravedlnosti, pokoj, ovoce, pravím, spravedlnosti, pokoj a bezpečnost až na věky.

І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.

Nebo bydliti bude lid můj v obydlí pokojném, totiž v příbytcích nejbezpečnějších a v odpočívání nejpokojnějším,

І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...

Byť pak i krupobití spadlo na les, a velmi sníženo bylo město.

Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!

Blaze vám, kteříž sejete na všelikých místech úrodných, vypouštějíc tam vola i osla.