Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

(По слав. 34) Псалм на Давид. Борй се, ГОСПОДИ, с онези, които се борят със мен; бий се против онези, които се бият против мен!

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Вземи щит и броня и стани ми на помощ!

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Извади и копие и затвори пътя срещу преследвачите ми; кажи на душата ми: Аз съм твоето спасение!

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Нека се посрамят и опозорят онези, които търсят живота ми; нека се върнат назад и бъдат посрамени онези, които замислят зло против мен!

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Нека бъдат като плява пред вятъра и да ги гони Ангелът ГОСПОДЕН!

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Нека пътят им бъде тъмен и хлъзгав и да ги преследва Ангелът ГОСПОДЕН!

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Защото без причина скриха за мен мрежата си в яма, без причина копаха ров за душата ми.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Нека гибел неочаквано го връхлети и мрежата му, която скри, да улови самия него; нека падне в гибел!

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

А моята душа ще ликува в ГОСПОДА, ще се радва в спасението Му.

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Всичките ми кости ще кажат: ГОСПОДИ, кой е като Теб, който избавяш сиромаха от по-силния от него, сиромаха и бедния — от грабителя му?

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Неправедни свидетели стават, питат ме за неща, които не зная.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Отплащат ми зло за добро, за да осиротее душата ми.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

А когато те боледуваха, аз се обличах във вретище, смирявах с пост душата си и молитвата ми се връщаше в пазвата ми.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Отнасях се като с приятел и брат, навеждах се скърбейки, като някой, който жалее за майка си.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Но те се зарадваха на препъването ми и се събраха — побойници, които не познавах, се събраха против мен; разкъсаха ме, без да спрат.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Като безбожни присмехулници на пиршество скърцаха със зъби против мен.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Господи, докога ще гледаш? Избави душата ми от техните опустошения, едничката ми душа — от лъвовете.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Ще Те прославя в голямото събрание, ще Те хваля сред многоброен народ.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Да не тържествуват над мен онези, които без причина са ми врагове; нито с очи да намигат онези, които без повод ме мразят.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Защото не говорят за мир, а против тихите на земята измислят лъжливи думи.

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Отварят против мен устата си и казват: Охо, охо, очите ни видяха!

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

ГОСПОДИ, Ти видя, не мълчи! Господи, не бъди далеч от мен!

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Стани и събуди се за правото ми; за делото ми, Боже мой и Господи мой!

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Съди ме според правдата Си, ГОСПОДИ, Боже мой, и нека не ликуват над мен!

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Нека не кажат в сърцето си: Охо, желанието ни се сбъдна! Нека не кажат: Погълнахме го!

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Нека се посрамят и заедно се унижат онези, които се радват на нещастието ми! Нека се облекат със срам и позор онези, които се големеят против мен!

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Нека ликуват и се радват онези, които желаят правдата ми, и винаги да казват: Нека ГОСПОД се възвеличи, който желае мира на слугата Си!

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

И езикът ми ще шепне за Твоята правда и за Твоята хвала всеки ден.