Job 24

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

Понеже времената не са скрити от Всемогъщия, защо онези, които Го познават, не виждат дните Му?

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

Едни преместват граници, грабят стадо и го пасат.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

Откарват магарето на сирачетата, вземат в залог говедото на вдовицата.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

Изтласкват бедните от пътя, сиромасите на земята заедно се крият.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

Ето, като диви магарета в пустинята те излизат по работата си, подраняват за грабеж; пустинята им дава хляб и за децата им.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

Жънат фуража си в полето и събират пабиръка от лозето на безбожния.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

Прекарват нощта голи, без дрехи, и нямат завивка в студа.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

Планински дъждове ги мокрят, прегръщат скалата, понеже нямат подслон.

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

Други грабват сирачето от майчината гръд и вземат залог от сиромаха.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

Карат голия да си отиде без дреха и които носят сноповете, остават гладни.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

Изстискват масло в оградите им и тъпчат линовете им, но пак са жадни.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

Хора стенат из града и душите на ранените викат, но Бог не им счита безумие.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

Тези са противниците на светлината, не познават пътищата й и не стоят в пътеките й.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

Убиецът става преди светлината, убива сиромаха и бедния, а нощем е като крадец.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

И окото на прелюбодееца чака здрача и казва: Око няма да ме види! — и слага покривало на лицето си.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

В тъмнината се разбиват къщи; а през деня те се затварят, не познават светлината.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

Защото зората за всички тях е смъртна сянка, защото познават ужасите на смъртната сянка.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

Лек е по лицето на водите, прокълнат на земята е делът им, не се обръща повече към пътя за лозята.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

Както сушата и жегата поглъщат снежните води, така и Шеол — съгрешилите.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

Утробата ще го забрави, червеят се храни сладко с него. Няма вече да се помни и неправдата ще се строши като дърво.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

Онеправдава неплодната, която не ражда, и не прави добро на вдовицата.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

Влачи силните със силата Си; става, и никой не е сигурен за живота си.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

Той им дава безопасност, и те се успокояват, но очите Му са върху пътищата им.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

Възвисяват се за малко, и ги няма; снижават се, и като всички си отиват; отсичат се като глави на класове.

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?

Сега, ако не е така, кой ще докаже, че лъжец съм, и кой речта ми ще унищожи?